Ювелірна справа

Ювелір у давні часи
Сучасний огранювальний стіл та інструментарій

Ювелі́рна спра́ва, ювелірка, ювелірство, золотарство, ювелірне мистецтво — вид людської діяльності, що дозволяє виготовляти штучні прикраси тіла людини. Належить до мистецького оздобного ремесла.

В Україні до середини 18 століття вживалася назва золотарство, хоч ювелірні предмети переважно виробляли зі срібла і рідше із золота (дорогого привозного металу) часто з додатком емалі, а в широкому значенні й з міді, нікелю, бронзи, заліза, сталі, олива, глини. Відповідно ювелірних майстрів називано золотарями або злотниками і сріблярами. У другій половині 18 століття (на Заході зі 17 століття) для майстрів, що виробляли дрібні речі — біжуфранцузької bijou) з дорогоцінних металів прищепилася назва майстрів ювелірних справ, а для тих, що прикрашали золотарські вироби дорогоцінними каменями, — майстрами брильянтних справ.

У наш час особа, що займається ювелірною справою, називається ювеліром або золотарем. До прикрас тіла відносять не тільки вироби із дорогоцінних металів та каменів, але й і з «неблагородних» матеріалів — кістки, дерева, скла, а останнім часом — пластмас. Прикрасою тіла також вважається мальований, чи татуйований малюнок на тілі.

Золотарство в Україні — одне з найстарших мистецьких ремесел. Згідно з археологічними даними, історія ювелірної справи в Україні сягає палеолітичних часів і простягається через безперервну еволюцію технологій та стилів до наших днів.

інші мови