Хлів

Хлів

Хлів — будівля для свійської худоби та птиці[1]; критий загін для тварин, утримання яких в будинку неможливо через гігієну. Така заборона може мати релігійне або забобонне пояснення.

Походження прасл. *xlěvъ неясне: згідно з однією з версій, це слово має германську етимологію (від прагерм. *hlew, *hlaiw, пор. гот. hlaiw — «могила», «печера», «яма»), згідно з іншою — це слово питомо слов'янського походження (зокрема, порівнюють з прасл. *klětь, «кліть»)[2].

Основна функція хліва — захист худоби від несприятливих умов навколишнього середовища, таких як холод і опади. Для зручності обслуговування худоба зазвичай знаходиться на території ділянки поруч з іншими надвірними будівлями. У зимовий час тварини знаходяться в хліві практично постійно, влітку ж хлів на ніч може замінювати відкритий загін.

Традиційно хлів будують з деревини, у колгоспах хліва будували в основному з цегли та бетону, через високу теплопровідність даних матеріалів у зимовий час доводилося часто опалювати хлів.

У переносному значенні хлівом можуть називати неприбране, занедбане приміщення[1], через забруднення хліва виділеннями сільськогосподарських тварин: іноді в хлів неможливо увійти без чобіт.

Інше

  • Хліви для різних видів худоби мають окремі назви: вівчарні, корівники, свинарні, курники.
  • Загін, частина подвір'я із хлівами для худоби також відомий як «обо́ра»[3].
інші мови
aragonés: Estallo
žemaitėška: Kūtė
беларуская: Хлеў
беларуская (тарашкевіца)‎: Хлеў
català: Estable
čeština: Chlév
dansk: Stald
Deutsch: Stall
Esperanto: Stalo
español: Establo
eesti: Laut
euskara: Ukuilu
føroyskt: Fjós
français: Étable (ferme)
Frysk: Stâl
magyar: Istálló
Ido: Stablo
italiano: Stalla
Limburgs: Sjtal
lietuvių: Tvartas
Nederlands: Stal (bouwwerk)
norsk nynorsk: Fjøs
norsk: Fjøs
Nouormand: Établle
português: Estábulo
русский: Хлев
sicilianu: Stadda
srpskohrvatski / српскохрватски: Štala
svenska: Stall
тоҷикӣ: Оғил
vèneto: Stała
vepsän kel’: Lävä