Франки

Франки
François-Louis Dejuinne (1786-1844) - Clovis roi des Francs (465-511).jpg
Amiel - Pepin the Short.jpg
Louis-Félix Amiel - Charlemagne empereur d'Occident (742-814).jpg
Louis le Pieux.png
Stamaty - Chilperic I.jpg
Georges Rouget (1783-1869) - Clovis III roi d'Austrasie en 691 (682-695).jpg
Blondel - Henry I of France.jpg
Saint-Èvre - Philip I of France.jpg
Paris - Palais du Louvre - PA00085992 - 339.jpg
Saint eustace.jpg
Konrad I.png
Samo1.jpg
Близькі народигерманці
Мовафранкська мова
Релігіяхристияни (католицизм)

Фра́нки (лат. Franci, лат. gens Francorum, «франкський народ») — у середньовіччі загальна назва групи германських племен, що у ІІІ столітті походили із правобережжя нижнього й середнього Рейну та узбережжя Північного моря. Поділялися на салічних («морських») і ріпуарських («берегових»). У V столітті заснували власне Франкське королівство, що домінувало у Західній Європі до IX століття. У середньовічній документації Візантії та країн Близького Сходу терміном «франк» позначали усіх західних європейців незалежно від етнічного походження, оскільки більшу частину Західної Європи контролювали франкські монарші династії[1][2][3] .

Історія

Територія Франкської Імперії з 481 по 814 рр.

До 250-х років утворився союз західногерманських племен хамавів, узипетів, тенктерів, сугамбрів, ампсіваріїв, шаттуаріїв. Цей союз отримав назву франків. У IV ст. до них приєдналися племена бруктерів, батавів та хаттів.

Подальша історія франків пов'язана з війнами з Римською імперією. У 254–259 роках прорвали оборони на Рейні, спустошивши частину Галлії та північної Іспанії, спаливши м. Тарракон. З 261 року боролися проти Галльської імперії. Володарі останньої Постум та Тетрик завдавали поразки франкам.

У 270–280 роках франки створили піратську флотилію, яка спустошувала узбережжя Галлії та Британії. Проти них воювали Каравзій, потім Максиміан. З цього моменту франки активно беруть участь у внутрішніх конфліктах Римської імперії. У 287 році допомогали Каравзію, який оголосив себе імператором, захопити Британію. У 294–296 роках імператор Констанцій I Хлор знищив франкський флот, що зрештою призвело до поразки Каравзія.

В подальшому салічні франки стали союзниками Риму, а ворогами залишилися ріпуарські. Проти них з успіхом діяли імператори Костянтин I Великий (у 309 році), Констант I (у 341–342 роках).

Першим впливовим франком став Магненцій (напівбритт-напівфранк), який у 350 році став імператором. У подальшій боротьбі з імператором Констанцієм II зазнав поразки у 353 році.

У 355–358 роках франки воювали проти імператора Юліана. Зрештою римська армія завдала рішучої поразки франками, які визнали себе підвладними Риму. У 375–383 роках фактичними володарями Римської імперії на заході були франки-військовики Флавій Меробавд та Флавій Еквіт.

У 388 році франки під проводом Маркомира VI, вождя східних франків, Генобальда II, вождя салічних франків (сина тодішнього вождя Дагоберта III) і Сано, сина вождя франків в Токсандрії Пріора, напали на провінцію Германія Секунда і спустошили її, погрожуючи Колонії Агриппіні (Кельну). Воєначальники імператора Максима, Наннін і Квінтін, рушили до Рейну. У цей час основна маса франків відхлинула за Рейн, але деякі сили залишилися на римській території. Вони були розбиті римлянами поблизу Колінвальда. Після цього, Наннін, що не підтримав ідею походу за Рейн, повернувся з частиною сил до Монгоціаку (Майнц), а Квінтін перетнув Рейн (біля фортеці Нейс) і після дводенного маршу побачив покинуті села франків, тому франки, заманюючи римлян все далі сховалися в лісах, прикрившись засіками. Заглибившись на наступний день в ліси, римляни змушені були попрямути в болото через те, що інші шляхи були завалені; при цьому римляни піддавалися обстрілу отруйними стрілами. Потім, кинувшись на багнисту рівнину, загони римлян змішалися, були розсіяні і майже повністю винищені.

За правління імператора Валентіана II головним військовиком з 389 року був франк Арбоґаст. Останній у 392 році здійснив успішний похід проти франків за Рейном, спустошивши їх землі. Згодом Арбоґаст повалив імператора, поставивши узурпатора Євгенія. Після цього було укладено союз з франками, які повинні були захищати кордони імперії на Рейні.

У 406 році франки на чолі із Гоаром завдали поразки аланам та вандалам, які намагалися перетнути Рейн. Проте прагнення інших франків розширити землі на римський частині прирейнської області призвело до війни зі Стиліхоном, який у 408 році завдав останнім тяжкої поразки. Але вже у 410–411 роках, скориставшись міжуслобицями в Галлії, франки вдерлися до імперії.

В цей час все більшу вагу набирають салічні франки. Цим вони завдячують діяльності своїх королів — Фарамонда (сина короля Маркомира (VI) та Хлодіона (VIII). Проте останнього розбив Еціус у 428 році. Наступний король, Меровей (II), від якого пішла назва династії, брав участь у битві на Каталаунських полях на боці римлян проти гуннів Аттіли.

З кінцем 4-го і початком 5-го ст. велика частина франків прибула на лівий берег нижнього Рейну: заселила територію на південь від Ла-Маншу до річки Сомми; наприкінці 5-го століття вони на чолі із вождем Хлодвіґом (сином Хільдеріка I) вдерлися на територію Галлії і, розбивши римського намісника (фактично незалежного володаря) Сіагрія під Суассоном у 486, підкорили місцевих романізованих галлів, а пізніше розбили війська алеманів неподалік від Кельну.

Засноване Хлодвіґом королівство стало ядром майбутньої Франції, а самі франки, асимілювавшись в Північній Галлії з романізованими галлами, започаткували французьку націю.

У 475 ріпуарські франки захопили місто Августу Треверу (сучасний Трір), утворивши королівство між гирлом Рейну та Тревером. У 478 році захопили частину Баварії.

Безпосередні нащадки франків мешкають в наш час в Німеччині — в північній Баварії і частинах Баден-Вюртембергу та Тюрингії; німецькі області Верхня Франконія (Ober-Franken), Нижня Франконія (Nieder-Franken), в Північно-Західній Бельгії — фламандці, в Нідерландах — голландці, в Люксембурзі.

інші мови
Afrikaans: Franke
Alemannisch: Franken (Volk)
aragonés: Francos
Ænglisc: Francan
العربية: فرنجة
مصرى: فرانكس
asturianu: Pueblu francu
azərbaycanca: Franklar
беларуская: Франкі
български: Франки
brezhoneg: Franked
bosanski: Franci
català: Francs
čeština: Frankové
Чӑвашла: Франксем
Cymraeg: Ffranciaid
dansk: Frankere
Ελληνικά: Φράγκοι
English: Franks
Esperanto: Frankoj
español: Pueblo franco
eesti: Frangid
euskara: Frankoak
فارسی: فرانک‌ها
suomi: Frankit
føroyskt: Frankar
français: Francs
Nordfriisk: Franken (fulk)
Frysk: Franken
Gaeilge: Na Frainc
galego: Francos
עברית: פרנקים
hrvatski: Franci
magyar: Frankok
Bahasa Indonesia: Suku Franka
íslenska: Frankar
italiano: Franchi
日本語: フランク人
ქართული: ფრანკები
қазақша: Франктер
한국어: 프랑크인
kurdî: Frank
Latina: Franci
lumbaart: Franch (pòpol)
lietuvių: Frankai
latviešu: Franki
македонски: Франки
монгол: Франк
Bahasa Melayu: Orang Frank
Nedersaksies: Franken
Nederlands: Franken (volk)
norsk nynorsk: Frankarar
norsk: Frankere
occitan: Francs
polski: Frankowie
português: Francos
română: Franci
русский: Франки
sicilianu: Franchi
Scots: Franks
srpskohrvatski / српскохрватски: Franci
Simple English: Franks
slovenčina: Frankovia
slovenščina: Franki
српски / srpski: Франци
svenska: Franker
Kiswahili: Wafaranki
Türkçe: Franklar
oʻzbekcha/ўзбекча: Franklar
Tiếng Việt: Người Frank
West-Vlams: Frankn
中文: 法蘭克人
Bân-lâm-gú: Frank lâng
粵語: 法蘭克人