Фортепіано

Фортепіано
Рояль
Рояль
Інші назви різновиди: Піаніно,
Рояль
Класифікація Клавішні музичні інструменти
Діапазон
Подібні інструменти клавесин, клавікорд, спінет
Статті Piano

Фортепіано ( італ. forte — голосно, piano — тихо) — збірна назва класу струнних ударно- клавішних музичних інструментів — роялів і піаніно.

Джерело звуку у фортепіано — металеві струни, що починають звучати від удару покритих повстю дерев'яних молоточків, а молоточки приводяться в дію натиском пальців на клавіші. Струни за допомогою кілків натягнуті на резонансну деку (у піаніно дека знаходиться у вертикальному положенні, у роялях — у горизонтальному).

Історія

Попередниками фортепіано були клавесини і клавікорди. Звук у фортепіано на відміну від його попередника клавесина, здобувався не щипком а ударом, що розширювало динамічні можливості і збагатило виразні та технічні засоби гри. Їхніми недоліками були швидко загасаючий звук, що заважало грі legato, і постійний рівень гучності (що стосується тільки клавесина), що виключало один з важливих виразних засобів музики — динаміку (зміна гучності).

Фортепіано (англ., франц. piano; нім. Klavier) — клавішний струнний інструмент із горизонтальним (рояль) або вертикальним (піаніно) розташуванням струн. На звучання фортепіано великий вплив робить його конструкція, з XVIII ст., яка зазнала значні зміни. Фортепіано складається з акустичного апарату (резонансна дека, струнний одяг), клавішного механізму, опорних конструкцій (футор, металева рама, вирбельбанк). Складна система важелів механізму дозволяє передати зусилля від піаніста через клавішу до молоточка, удар якого по струні видобуває звук. Сучасний діапазон фортепіано — 7 ⅓ октав (88 клавіш).

Винайшов фортепіано італійський клавесиновий майстер Бартоломео Крістофорі (1655–1732), з 1698 р., який працював над створенням молоточкового механізму для клавесина (офіційна дата — біля 1709 р.). В 1711 р. механізм був докладно описаний Сціпіоном Маффеї у венеціанському журналі «Giornale dei letterati d'Italia». Інструмент був названий «gravicembalo col piano e forte» (клавесин з тихим і голосним звуком), — піанофорте — а згодом закріпилася назва фортепіано. У винаході Б. Крістофорі були закладені основні деталі сучасного механізму фортепіано — молоточок, шпіллер, шультер, фенгер, демпфер. Винахід Крістофорі поклав початок розвитку механіки англійської системи. Інші види механіки були розроблені Маріусом в Франції ( 1716) і Шрьотером у Німеччині ( 17171721).

У наступні роки поліпшення конструкції фортепіано було пов'язане з еволюцією клавішного механізму, введенням чавунної рами, педалів, збільшенням діапазону, зміною розташування струн. Над клавішним механізмом у різний час працювали К.  Г.  Шрьотер, І. А. Зільберманн, І. А. Штейн, И. А. Штрейхер, І. К. Цумпе, А. Беккерс, С. Ерар, Ю. Блютнер, Дж. Брінсмід.

В 1721 г. німецький музикант і педагог Готтліб Шрьотер (1699–1782) винайшов принципово інший механізм, у якому молоточок, прикріплений на кінці клавіші, підкидався й ударяв по струні (Prellmechanik). У другій чверті XVIII ст. виробництвом фортепіано починають займатися німецькі органні майстри, з яких найбільш відомі І. Штейн і Г. Зільберман. Йоганн Андреас Штайн (1728–1792), учень Г. Зільбермана (1683–1734), що реалізував ідею Г. Шрьотера, в 1770 р. удосконалив цей механізм. Тепер піаніст міг з більшою легкістю виконувати віртуозні твори, однак істотним недоліком була слабка репетиція. Механізм Штайна (Prellzungenmechanik) одержав назву «віденського» або «німецького» і використовувався практично без змін аж до другої чверті XIX ст.

З 1750 -х рр. у Лондоні Йоганн Крістоф Цумпе (1735–1800) став робити чотирикутні фортепіано, комплектуючи їх трохи зміненим механізмом Крістофорі.

З 1760-х рр. фортепіано широко поширюється у всіх європейських країнах та в Російській імперії.

Себастьян Эрар винайшов механіку «подвійної репетиції», що дозволяла витягати звук при швидкому повторному натисканні з напівходу клавіші. У механіку англійської системи таке повторення було можливо лише при повнім піднятті клавіші, а значить — при цьому демпфер встигав заглушити струну.

У Росії фортепіанна справа була насамперед пов'язана з Петербургом [1]. Тільки в XVIII столітті там працювало понад 50 фортепіанних майстрів. На розвиток фабричного виробництва фортепіано першої половини XIX століття вплинула діяльність першого російського фортепіанного фабриканта, постачальника імператорського Двору англійського майстра Г. Февріє, німецьких майстрів И.-А. Тішнера, К.-І. Віирта, А. -Х. Шредера, І.-Ф. Шредера й, з 1840 р., бельгійця Г.-Г. Лихтенталя [2]. На сьогоднішній день відомі імена більше 700 фортепіанних майстрів, що працювали в Росії до революції 1917 р. Цими дослідженнями [3], а також питаннями атрибуції й експертизи [4].

У середині XIX століття в Німеччині відкрилися фабрики Ю. Блютнера, К. Бехштейна, у США — Стейнвей і сини, довгі роки не мали собі рівних. З 1828 року донині в Австрії (Відень) існує фортепіанна фабрика Bosendorfer — найстарша з нині діючих.

У XX столітті з'явилися принципово нові інструменти — електронні піаніно й синтезатори, а також особлива форма звукодобування — підготовлене фортепіано.

Перший музичний добуток, написаний спеціально для фортепіано, з'явилося в 1732 р. (соната Лодовіко Джустіні). Однак у масовому порядку композитори почали орієнтуватися на фортепіано, а не на клавесин, сорока-п'ятдесятьма роками пізніше, у часи Гайдна й Моцарта.

інші мови
Afrikaans: Klavier
Alemannisch: Klavier
አማርኛ: ፒያኖ
aragonés: Piano
العربية: بيانو
asturianu: Pianu
azərbaycanca: Piano
башҡортса: Фортепиано
žemaitėška: Pianėns
беларуская: Фартэпіяна
беларуская (тарашкевіца)‎: Фартэпіяна
български: Пиано
বাংলা: পিয়ানো
བོད་ཡིག: རྣོ་སྦྲེང་།
brezhoneg: Piano
bosanski: Klavir
català: Piano
Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄: Gáung-kìng
Cebuano: Pyano
کوردی: پیانۆ
čeština: Klavír
Cymraeg: Piano
dansk: Klaver
Deutsch: Klavier
Zazaki: Piyano
Ελληνικά: Πιάνο
English: Piano
Esperanto: Piano
español: Piano
eesti: Klaver
euskara: Piano
فارسی: پیانو
suomi: Piano
Võro: Klavvõr
français: Piano
Frysk: Piano
Gaeilge: Pianó
galego: Piano
Avañe'ẽ: Kuãytasã
ગુજરાતી: પિયાનો
客家語/Hak-kâ-ngî: Kông-khìm
עברית: פסנתר
हिन्दी: पियानो
Fiji Hindi: Piano
hrvatski: Glasovir
magyar: Zongora
Հայերեն: Դաշնամուր
interlingua: Piano
Bahasa Indonesia: Piano
Ilokano: Piano
Ido: Piano
íslenska: Píanó
italiano: Pianoforte
日本語: ピアノ
la .lojban.: pipno
Basa Jawa: Piano
ქართული: ფორტეპიანო
Kabɩyɛ: Piyaanoo
қазақша: Фортепиано
ಕನ್ನಡ: ಪಿಯಾನೋ
한국어: 피아노
коми: Зонгорö
Кыргызча: Клавир
Latina: Clavile
Lëtzebuergesch: Piano
lumbaart: Piano
lietuvių: Fortepijonas
latviešu: Klavieres
македонски: Пијано
മലയാളം: പിയാനോ
मराठी: पियानो
Bahasa Melayu: Piano
မြန်မာဘာသာ: စန္ဒရား
Nāhuatl: Pianotli
Nedersaksies: Piano
नेपाल भाषा: पियानो
Nederlands: Piano (instrument)
norsk nynorsk: Piano
norsk: Piano
occitan: Piano
ਪੰਜਾਬੀ: ਪਿਆਨੋ
polski: Fortepian
Piemontèis: Piano
پنجابی: پیانو
português: Piano
Runa Simi: Yatana qallwa
română: Pian
armãneashti: Phianu
русский: Фортепиано
русиньскый: Клавір
sicilianu: Chianuforti
Scots: Pianae
srpskohrvatski / српскохрватски: Klavir
Simple English: Piano
slovenčina: Klavír
slovenščina: Klavir
Soomaaliga: Biyaano
shqip: Pianoja
српски / srpski: Клавир
Seeltersk: Klavier
Basa Sunda: Piano
svenska: Piano
Kiswahili: Piano
తెలుగు: పియానో
Tagalog: Piyano
Tok Pisin: Piano
Türkçe: Piyano
ئۇيغۇرچە / Uyghurche: پىئانىنو
اردو: پیانو
oʻzbekcha/ўзбекча: Fortepiano
vèneto: Pianoforte
Tiếng Việt: Dương cầm
West-Vlams: Piano
Winaray: Piano
ייִדיש: פיאנע
中文: 钢琴
Bân-lâm-gú: Kǹg-khîm
粵語: 鋼琴
isiZulu: Ipiyano