Телебачення

Телеба́чення (від грец. τῆλε — далеко) — загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов’язаних з безпровідною передачею рухомих зображень зі звуковим супроводом у реальному часі, на далекі відстані.

Телебачення є потужним засобом комунікації, засобом масової інформації. Водночас, у вужчому сенсі під телебаченням розуміють галузь техніки і відповідної технічної науки.

Телебаченням називають також виробництво аудіовізуальних програм та передач або комплектування (пакетування) придбаних аудіовізуальних програм та передач і їхнього поширення незалежно від технічних засобів розповсюдження[1].

Телебачення було винайдено на початку ХХ століття і відтоді поступово стало звичним в оселях людей та у різних областях діяльності, і служить для передачі інформації, розваг, реклами, моніторингу. З винаходом лазерних дисків та інших компактних засобів запису й відтворення зображень, телевізори використовують не тільки для прийому телепередач, а й для перегляду записаної інформації. З винаходом Інтернету з'явилося й розвивається Інтернет-телебачення.

Історія телебачення

Докладно: Історія виникнення електронного телебачення

На ранніх стадіях розвитку, телебачення використовувало поєднання оптичних, механічних та електронних технологій для отримання, передачі та показу візуальних зображень. Системи телебачення від кінця 1920-х років до сучасних систем використовують тільки оптичні і електронні технології. Однак, знання, отримані при роботі з електромеханічними системами, мали вирішальне значення в розвитку повністю електронного телебачення.

Пантелеграф

Перші зображення, передані з використанням електрики, були відправлені давніми механічними факсами, у тому числі пантелеграфами, опрацьованими в кінці дев'ятнадцятого століття. Концепція передачі за допомогою електрики, рухомих телевізійних зображень, вперше з'явилася в 1878 році, невдовзі після винаходу телефону, як телефоноскоп. Думка, що, коли-небудь, світло можна буде передати по мідних дротах як звуки, у той час, була витвором уяви авторів наукової фантастики.

Ідея використовувати сканування для передачі зображень була фактично впроваджена в практику в 1881 році у пантелеграфах, за допомогою маятникоподібного механізму сканування. З цього часу сканування, у тій чи іншій формі, використовується майже в кожній технології передачі зображення, включаючи сучасні телевізор. Це концепція «растеризації», процес перетворення візуального образу в потік електричних імпульсів.

Телевізор Braun HF 1, Німеччина, 1958

У 1884 році Пауль Ґотліб Ніпков, 23-річний студент університету в Німеччині, запатентував першу електромеханічну систему телебачення, яка використовувала сканувальний диск, що обертався переміщаючи спіральні ряди отворів, через які здійснювалась растеризація. Отвори були розташовані на рівних кутових інтервалах, кожен оберт диска дозволяв світлу проникати через кожний отвір на світлочутливий селеновий сенсор, який виробляв електричні імпульси. Коли зображення фокусувалося на обертовому диску, кожна дірка здійснювала горизонтальний «зріз» всього зображення.

Винахід Ніпкова не використовувався у практиці аж до розвитку технології лампових підсилювачів. Пристрій надавався, як і раніше, лише для передачі півтонових зображень представлених рівновіддаленими точками різного розміру по телеграфних або телефонних лініях. Пізніше в конструкції використовували рухомий дзеркальний барабанний сканер для зняття зображення та електронно-променеві трубки, як пристрій відображення, але передавання рухомих зображень, як і раніше, не було можливим, в основному, через значну інерційність рухомих частин та погану чутливість селенових давачів. р.[2]

Використовуючи диск Ніпкова, шотландському винахідникові Джону Лоґі Берду в Лондоні в 1925 році вдалося продемонструвати передачу зображення рухомого силуету.[3] і рухомого монохроматичного зображення в 1926 році. Сканувальний диск Берда, з подвійною спіраллю лінз, давав зображення з роздільною здатністю 30 ліній, достатньою, щоб розгледіти обличчя людини.[4] Це демонстрація Берда, зазвичай, вважається першою у світі справжньою демонстрацією телебачення, хоч механічні телевізійні пристрої віддавна не використовуються. Примітно, що в 1927 році Берд також винайшов першу у світі систему відеозапису «відеофон» (англ. Phonovision): шляхом модуляції вихідного сигналу його телекамери до звукового діапазону, він був в змозі записати сигнал на 10-дюймовому восковому аудіо дискові за допомогою звичайної технології аудіозапису. Кілька записів з Бердового «відеофону» вижили, були в 1990-х роках розшифровані і рендеровані, з використанням сучасних технологій обробки цифрових сигналів, у видимі зображення.[5]

1907 року, російський вчений Борис Розінг, запатентував, а в 1911 році продемонстрував вперше в світі напів-електронну систему телебачення[6]. Приймальним пристроєм була електронно-променева трубка (ЕПТ) - модифікована автором трубка Брауна. Для передавання нерухомих простих геометричних форм до ЕПТ використаний електромеханічний дзеркальний сканер.

9 листопада 1925 року український винахідник Б.Грабовський в співавторстві з своїми однодумцями Н.Піскуновим та В.Поповим подали документи на патентування електронного телебачення (без використання електромеханічних, рухомих елементів). Патент № 5592 отримали 30 червня 1928 року. 26 липня та 4 серпня 1928 року у м.Ташкенті відбулась, вперше в світі, публічна демонстрація та приймання науковою комісією повністю електронного, безпровідного телебачення. На екрані приймальної трубки спостерігали рухомі зображення пішоходів, трамваю, що перетинав площу та обличчя помічника, який здіймав і одягав кашкета[6].

У 1926 році угорський інженер Кальман Тіганий (угор. Kálmán Tihanyi) розробив телевізійну систему, яка використовувала повністю електронні елементи сканування і відображення, використовуючи принцип «накопичення заряду» в сканері (камері).[7][8][9][10]

У 1927 році російський винахідник Лев Термен розробив телевізійну систему з дзеркальним барабанним сканером, яка давала зображення з роздільною здатністю 100 рядків з переплетенням (100i).[11]

Крім того, у 1927 році, Герберт Івс (англ. Herbert E. Ives) з Bell Labs передавав рухомі зображення зняті диском з 50 отворами з частотою 16 кадрів на хвилину кабелем з Вашингтона до Нью-Йорка, і по радіо з Уіппані, Нью-Джерсі. Івс використовував екрани розміром 60 на 75 см. Суб'єктом трансмісії був Герберт Гувер, тоді міністр торгівлі, пізніше президент США. Журналісти могли бачити Гувера і розмовляти з ним.

У 1927 році Філо Фарнсуорт зробив першу у світі діючу телевізійну систему з електронними як скануванням, так і пристроєм відображення.[12] Цю систему він вперше продемонстрував для преси 1 вересня 1928 року.[12][13]

Справжній прорив у техніці електронного телебачення здійснив учень Б. Розінга В. К. Зворикін (емігрував після революції в Америку і працював на RCA) — в 1923 році він подав заявку (патент отримав у 1938 році) на телебачення, засноване повністю на електронному принципі, а в 1931 році створив першу в світі передавальну електронну трубку з мозаїчним фотокатодом, названу «іконоскопом», поклало початок розвитку електронного телебачення. Іконоскоп — перша електронна передавальна телевізійна трубка, що дозволила почати масове виробництво телевізійних приймачів. Далі Зворикін зайнявся створенням повністю електронної телевізійної системи. Для повного успіху потрібно було провести велику роботу з удосконалення іконоскопа і кінескопа (приймальної трубки), систем перетворення і передачі електричних сигналів, рішенням технологічних проблем, пов'язаних з отриманням необхідної фоточутливої структури, тощо.

У 1936 році Олімпійські ігри в Берліні передавалися кабелем до телевізійних станцій в Берліні і Лейпцизі, де публіка могла подивитися ігри наживо.[14]

У 1935 році німецька фірма Fernseh AG і американська фірма Farnsworth Television, яка належала Філо Фарнсворту підписали угоду про обмін патентами і технологіями, щоб прискорити розвиток телевізійних передавачів і станцій у своїх країнах.[15]

Регулярне телебачення з'явилося в Німеччині 1935 року[16]. Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 1935-го до вересня 1944-го. Його сигнал приймали близько 700 телевізійних апаратів по всій Німеччині.

2 листопада 1936 BBC почало передачі першого у світі публічного регулярного телебачення високої чіткості з вікторіанського Александра-палас на півночі Лондона. [16] У зв'язку з цим, BBC стверджує, що є батьківщиною телебачення у сучасному розумінні.[17]

У 1936 році Кальман Тіганий описав принцип плазмового дисплея, першого дисплея з плоскою панеллю.[18][19]

Мексиканський винахідник Гільєрмо Гонсалес Камарена також відіграє важливу роль у ранній історії телебачення. Його експерименти з телебаченням почалися у 1931 році і призвели до патенту на «trichromatic field sequential system» (систему кольорового телебачення) 1940 року[20].

В Україні працювали короткометрові механічні телепередавачі в Одесі, Києві й Харкові, з 1932 телефільми, з 1934 зі звуковим супроводом.

Перші телевізійні передачі з використанням електронної системи з високою чіткістю зображення розпочато 1951 у ХарковіМоскві з 1946) групою радіоаматорів під керівництвом В. Вовчанка. З кінця 1951 почав діяти телецентр у Києві. З лютого 1960 почався регулярний обмін телепрограмами між Москвою і Києвом, а з 1961 між Києвом й іншими містами СРСР. З 1967 телецентри УРСР тільки приймали кольорові передачі, а з 1969 Київський, а з 1976 також і Львівський телецентри пересилають кольорові програми. З 1978 всі передачі центральної програми з Москви кольорові.

В 1996 році 21 листопада встановлено Всесвітнім днем телебачення на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об'єднаних Націй.

інші мови
Afrikaans: Televisie
Alemannisch: Fernsehen
አማርኛ: ቴሌቪዥን
aragonés: Televisión
Ænglisc: Feorrsīen
العربية: تلفاز
ܐܪܡܝܐ: ܦܪܣ ܚܙܘܐ
অসমীয়া: দূৰদৰ্শন
asturianu: Televisión
azərbaycanca: Televiziya
تۆرکجه: تیلویزیون
башҡортса: Телевидение
žemaitėška: Televėzėjė
беларуская: Тэлебачанне
беларуская (тарашкевіца)‎: Тэлебачаньне
български: Телевизия
भोजपुरी: टेलीविजन
বাংলা: টেলিভিশন
brezhoneg: Skinwel
bosanski: Televizija
буряад: Телевиз
català: Televisió
Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄: Diêng-sê
qırımtatarca: Telekörüv
čeština: Televize
kaszëbsczi: Telewizjô
Чӑвашла: Телекурăм
Cymraeg: Teledu
dansk: Fjernsyn
Deutsch: Fernsehen
Thuɔŋjäŋ: Atoockïït
Zazaki: Têlevizyon
Ελληνικά: Τηλεόραση
emiliàn e rumagnòl: Televisiån
English: Television
Esperanto: Televido
español: Televisión
euskara: Telebista
estremeñu: Televisión
فارسی: تلویزیون
suomi: Televisio
Na Vosa Vakaviti: Television
føroyskt: Sjónvarp
français: Télévision
arpetan: Tèlèvision
Frysk: Telefyzje
Gaeilge: Teilifís
贛語: 電視
Gàidhlig: Telebhisean
galego: Televisión
Avañe'ẽ: Ta'ãngambyry
गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni: दूरचित्रवाणी
Bahasa Hulontalo: Televisi
Hausa: Talabijin
客家語/Hak-kâ-ngî: Thien-sṳ
Hawaiʻi: Kelewikiona
עברית: טלוויזיה
हिन्दी: दूरदर्शन
Fiji Hindi: Television
hrvatski: Televizija
Kreyòl ayisyen: Televizyon
magyar: Televízió
interlingua: Television
Bahasa Indonesia: Televisi
Iñupiak: Taġġiraun
Ilokano: Telebision
íslenska: Sjónvarp
italiano: Televisione
日本語: テレビ
Patois: Telivijan
Basa Jawa: Télévisi
ქართული: ტელევიზია
Taqbaylit: Tiliẓri
Kabɩyɛ: Televisiyɔɔ
Gĩkũyũ: Terebiceni
қазақша: Телевидение
ភាសាខ្មែរ: ទូរទស្សន៍
ಕನ್ನಡ: ದೂರದರ್ಶನ
한국어: 텔레비전
कॉशुर / کٲشُر: ٹٮ۪لِوِجَن
kurdî: Televîzyon
Кыргызча: Телекөрсөтүү
Latina: Televisio
Ladino: Televizyón
Lëtzebuergesch: Televisioun
Lingua Franca Nova: Televisa
Limburgs: Tillevies
Ligure: Televixon
lumbaart: Television
lietuvių: Televizija
latviešu: Televīzija
मैथिली: टेलिभिजन
Basa Banyumasan: Televisi
Malagasy: Televiziona
македонски: Телевизија
മലയാളം: ടെലിവിഷൻ
монгол: Телевиз
Bahasa Melayu: Televisyen
Mirandés: Telbison
မြန်မာဘာသာ: တယ်လီဗစ်ရှင်း
مازِرونی: تیلوزیون
Plattdüütsch: Feernseher
Nedersaksies: Tillevisie
नेपाली: टेलिभिजन
नेपाल भाषा: टेलेभिजन
Nederlands: Televisie
norsk nynorsk: Fjernsyn
norsk: Fjernsyn
Novial: Televisione
Nouormand: Télévision
occitan: Television
ਪੰਜਾਬੀ: ਟੈਲੀਵਿਜ਼ਨ
Papiamentu: Television
Picard: Télévision
Deitsch: Guckbax
polski: Telewizja
پنجابی: ٹیلیوژن
پښتو: تلويزون
português: Televisão
Runa Simi: Ñawikaruy
română: Televiziune
русский: Телевидение
русиньскый: Телевізія
संस्कृतम्: दूरदर्शनम्
саха тыла: Телевидение
sicilianu: Televisioni
srpskohrvatski / српскохрватски: Televizija
slovenčina: Televízia (prenos)
slovenščina: Televizija
Gagana Samoa: Televise
Soomaaliga: Telefishin
српски / srpski: Телевизија
Seeltersk: Fiersjoon
Basa Sunda: Televisi
svenska: Television
Kiswahili: Televisheni
ślůnski: Telewizyjo
తెలుగు: టెలివిజన్
тоҷикӣ: Телевизион
ትግርኛ: ቲቪ
Türkmençe: Telewizor
Tagalog: Telebisyon
Türkçe: Televizyon
татарча/tatarça: Телевидение
ئۇيغۇرچە / Uyghurche: تېلېۋىزور
oʻzbekcha/ўзбекча: Televideniye
vèneto: Tełevixion
Tiếng Việt: Truyền hình
walon: Televuzion
Winaray: Telebisyon
吴语: 电视机
მარგალური: ტელევიზია
ייִדיש: טעלעוויזיע
Yorùbá: Tẹlifísàn
Zeêuws: Tillevisie
中文: 电视
文言: 電視
Bân-lâm-gú: Tiān-sī
粵語: 電視