Сума теології

Summa theologica, 1596

Сума теології ( лат. Summa Theologiæ, у спрощеному написанні Summa Theologica) — один з найвідоміших трактатів Томи Аквінського. Розпочатий в 1265 році, до моменту смерті автора (1274) він залишився не завершеним, і, проте, входить до числа класичних філософських і богословських праць, будучи одним зі зразків середньовічної європейської думки. [1] Називання цієї праці тільки за першим словом, «Summa», не цілком коректне: серед робіт Аквіната — і «Summa Contra Gentiles» («Сума проти язичників» або «Сума філософії», що у певному значенні послужила прологом до «Summa Theologiæ»). Однак частіше мова йде саме про opus magnum — головну працю одного з 33 учителів католицької церкви, чий внесок у теологію папа Бенедикт XV охарактеризував словами: «Церква проголосила доктрину Томи Аквінського своєю доктриною». [2]

«Сума теології» відома також викладеними там п'ятьма доказами існування Бога ( лат. viae Quinquae). За первісним своїм задумом Тома Аквінський думав скласти лише «порадник для початківців», у якому під одною обкладинкою були б зосереджені виклад і розгляд усіх основних богословських учень свого часу. Фактично, учений склав фундаментальний звід практично всіх проблем християнського богослов'я на Заході, які піддав скрупульозному схоластичному аналізу. Протягом усієї книги Аквінат неодноразово цитує Августина Блаженного, Аристотеля і багатьох інших християнських, єврейських, арабських і язичеських мислителів.

Історія написання й публікацій

Трактат здобув велику популярність уже з перших видань. Завдяки його «цільової спрямованості» на широку аудиторію студентів-богословів, кількість зроблених у середні віки «рукописних копій … навряд чи піддається облікові».

Перший книжковий відбиток з'явився 1467 року в місті Майнці. Правда, видавець Петер Шефер віддрукував не весь манускрипт, а лише його частину, іменовану за традицією «Secunda secundae» (див. нижче розділ «Структура»). Перше повне видання побачило світ в 1485 році в Базелі.

Ще в 1324 році папа Римський Іоанн XXII в Авіньйоні зарахував Тому Аквінського до лику святих. [3] Участь Святого Престолу у виданні академічно вивірених праць філософа, що можуть бути використаними як єдина відправна точка для посилань, починається із другої половини XVI століття, а точніше, з того моменту, як у новому виданні Бревіарія на 1568 рік папа Пій V уперше включив у число святих Учителів Церкви Тому Аквінського — разом з Іваном Хрестителем, Василем Великим, Григорієм Богословом, Афанасієм Великим і святим Бонавентурою [4]. Два роки пізніше, в 1570 році в Римі, у рамках повного зібрання творів Аквіната, вийшло перше таке видання, іменоване «Piana». В 1882 році за велінням Лева XIII було надруковано нове видання, називане в бібліографії за іменем папи — «Leonina». У це видання «Суми теології» були включені й супровідні коментарі Томи де Віо (тж. Каетан, 1469—1534), що самі на той час стали класичними. [5]

інші мови
čeština: Summa theologiae
Esperanto: Sumo Teologia
interlingua: Summa Theologiae
Bahasa Indonesia: Summa Theologiae
日本語: 神学大全
Basa Jawa: Summa Theologiae
한국어: 신학 대전
Nederlands: Summa theologiae
português: Suma Teológica
Simple English: Summa Theologica
中文: 神学大全