Семюел Річардсон

Семюел Річардсон
Samuel Richardson
Портрет Семюела Річардсона. Художник — Джозеф Хаймор, 1750 р.

Портрет Семюела Річардсона. Художник — Джозеф Хаймор, 1750 р.
Народження 19 серпня 1689(1689-08-19)
  Дербішир
Смерть 4 липня 1761(1761-07-04) (71 рік)
  Лондон
Громадянство Англія  Англія
Релігія Англіканство
Мова творів Англійська
Рід діяльності Письменник, друкар, публіціст
Напрямок Сентименталізм
Жанр Епістолярний роман
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS:  Семюел Річардсон на Вікісховищі

Семюел Річардсон( англ. Samuel Richardson; 19 серпня 1689, Дербішир — 4 липня 1761, Лондон) — англійський письменник та авторитетний друкар, який видав близько 500 різноманітних праць. Народився в сім'ї столяра. Працював складачем, коректором. Пізніше став власником невеликої друкарні, одружившись із донькою її колишнього господаря. Відомим став у досить зрілому віці (на той час письменникові було приблизно 50 років). Найвизначнішими у творчості Річардсона є три епістолярних романи : «Памела, або ж Винагороджена доброчесність» (1740), «Клариса, або історія юної леді» (1747—1748) та «Історія сера Чарльза Ґрандісона» (1753), які принесли письменникові світову популярність. Семюел Річардсон заклав підвалини соціально-психологічного роману Нового часу і водночас оновив епістолярну форму розповіді. Наприкінці життя очолював Лондонську Гільдію Видавців — посада ця, за його власним визнанням, була «такою ж прибутковою, як і почесною». Старість провів у матеріальному достатку, оточений пошаною і популярністю.

Біографія

Річардсон народився у родині Семюела й Елізабет Річардсон і був одним із дев'яти дітей. Його батько був столяром, непоганим конструктором і архітектором.

Ще в дитинстві Річардсон славився вмінням писати листи. Будучи першим учнем приватної граматичної школи Christ's Hospital, 13- річний Семюел писав листи за своїх неосвітчених друзів і знайомих, допомагав сусідським дівчатам вести переписку з шанувальниками.

У 1706 році 17-річного Річардсона було віддано на навчання у велику лондонську типографію, де його наставником став друкар Джон Уаільд. Незабаром хлопець став підмайстром, потім майстром, потім, як він сам писав, «стовпом усієї справи». Але як і раніше з любов'ю та готовністю він брався за написання листів. Часто звертались до молодого Річардсона бідні дівчата-служниці з проханням написати листа батькам у село, або нареченому, або підступному викрадачеві дівочої честі. Річардсон не тільки удосконалював свій епістолярний стиль — зростало його знання людського серця, людських доль.

Річардсон не збирався ставати письменником, так далеко його мрії не заходили. Він мріяв одружитись з гарненькою дівчиною з непоганим приданим і стати власником типографії. Це йому вдалося: 23 листопада 1721 року Річардсон одружився з Мартою Вайлд, донькою свого колишнього працедавця, виключно з фінансових міркувань, хоча Річардсон і стверджував, що між ним і Мартою було палке почуття. Незабаром він перевіз її до себе у друкарський магазин, який одночасно слугував йому будинком. Справи Річардсона пішли вгору, він відкрив свою друкарсько-видавницьку справу й очолював її аж до самої смерті. За десять років шлюбу у Річардсона народилося шестеро дітей, але живою залишилася тільки одна донька.

Після смерті дружини у 1731 році Річардсон одружився з Елізабет Лік але з їхніх шести дітей тільки чотири доньки дожили до повноліття. Типографський бізнес процвітав, але у Річардсона так і не було спадкоємця, який зміг би успадкувати справу: його племінник Томас Верре також помер молодим. У своїй друкарні Річардсон видав понад 500 книг.

Семюел Річардсон помер 4 липня 1761 року в Лондоні у матеріальному достатку, оточений пошаною і популярністю.

інші мови