Семантичний розрив

Семантичний розрив характеризує різницю між двома описами об'єкту за допомогою різних лінгвістичних репрезентацій (наприклад, мов чи символів). Гайн визначає семантичний розрив як «різницю у значенні конструкцій, сформованих всередині різних систем представлення».[1] У інформатиці проблема семантичного розриву постає, коли звичайні людські справи, дії, спостереження чи задачі мають бути перетворені на представлення, що підходить для того чи іншого виду обчислення.[2][3][1]

У більш точному сенсі, семантичний розрив спричинений різницею між розпливчатим, неоднозначним вираженням якого-небудь знання (майже завжди контекстно-залежного) якою-небудь потужною мовою (наприклад, природною мовою людини), і репрезентацією цього знання у обчислювальній, однозначній і повторюваній формі за допомогою формальної мови (наприклад, мови програмування обчислювальної машини). Семантика об'єкта залежить від контексту, у якому він знаходиться чи розглядається. На практиці це означає, що будь-яке формальне представлення об'єктів чи дій реального світу завжди потребує перекладу (трансляції) високорівневих експертних знань (знову-таки, майже завжди контекст-залежних) у елементарні і відтворювані низькорівневі операції комп'ютера. Через те, що природна мова дозволяє формулювати задачі, недоступні для обчислення і строгої формалізації, у загальному випадку не існує універсального методу для подібного перетворення. Більш того, аналіз мов у ієрархії Чомскі показує, що не існує формального (тобто, повністю автоматизованого) методу перекладу з однієї мови на іншу при переході через деякий рівень виразності.

Теоретичне підгрунтя

Згідно з Тезою Черча-Тюрінга (яку ще не доведено, але загальноприйнятою вважається її істинність), машина Тюрінга і всі еквівалентні їй формальні мови, такі як лямбда-числення, відповідно виконують і представляють всі формальні операції так, як це може зробити людина, здійснюючи обчислення. Але вибір підходящих операцій для правильного обчислення сам по собі не є формальним алгоритмом; більш того, він залежить від обчислюваності проблеми, яка розв'язується. Такі задачі, як проблема зупинки, можна сформулювати з довільним рівнем детальності природною мовою людини, але алгоритмічне представлення, у загальному випадку, може ніколи не відпрацювати повністю на машині, або ж не поверне потрібного результату, як доведено теоремою Райса[en].

інші мови
English: Semantic gap
português: Fosso semântico