Свята Варвара

Свята Варвара
Lucas Cranach d.Ä. - Die heilige Barbara in einer bewaldeten Landschaft.jpg
Свята Варвара (1530, Л. Кранах)
Народилася невідомо
Геліополь або Нікомедія [1] [2]
Померла 4 грудня 267 / 306
Геліополь або Нікомедія [1] [2]
Шанується католицизм, православ'я
Прославлена ІХ століття
У лику великомучениця
День пам'яті 4 грудня ( 17 грудня)
Патрон артилеристи, сапери, гірники, шахтери, інженери
Атрибути меч, вежа, корона, чаша, хрест, пальмова гілка

Варва́ра, або Ба́рбара ( грец. Βαρβάρα, лат. Barbara; ? — 4 грудня 267/ 306) — римська християнська діва, свята, великомучениця. За переказами народилася на сході Римської імперії. Була дочкою заможного язичника Діоскора; він тримав її під замком у високій башті, щоб сховати дончину красу. Таємно прийняла християнство. Засвідчила свою віру перед батьком, який відступився від доньки і передав владі на розправу. За наказом претора Мартініана піддана тортурам. Через відмову зректися Христа засуджена на смерть. Страчена власним батьком, який відтяв її голову мечем. Невідома у ранньо-християнській традиції, через що історичність існування Варвари ставиться під сумнів. Згадується в документах починаючи з VII століття. Вшановується як свята-великомучениця у католицьких і православних церквах з IX століття [3]. День вшанування — 4 грудня за григоріанським календарем, 17 грудня — за юліанським календарем. У іконописі та живописі зображується в ланцюгах, з баштою, чашею для причастя або мечем. Одна з чотирнадцяти святих помічників. Вважається патроном артилеристів, саперів, військових інженерів, гірників та інших професій, що пов'язані з вибуховими речовинами. За українськими переказами мощі зберігаються у Володимирському соборі Києва. Один із персонажів «Золотої легенди». Житіє Барбари послужило основою для казки про Рапунцель. У східній традиціїВарвара Великомучениця ( грец. Αγία Βαρβάρα η Μεγαλομάρτυς).

Житіє

Житіє св. Варвари (вівтарні ікони, 1447)

Достовірних історичних відомостей III — IV століття про життя святої Варвари немає [4]. Її життєпис реконструюють на основі агіографічних текстів IX—XIII століть, зокрема грецьких переказів Симеона Метафраста, «Дзеркала історії» Вінсента Бовеського або «Золотої легенди» Якова Ворагінського. Деталі її біографії різняться залежно від джерела та літературної традиції країни і конфесії.

Згідно з цими переказами, Варвара народилася і жила на сході Римської імперії. Точне місце її народження невідоме (одні житія називають місто Геліополь (сучасний Ліван), інші — Нікомедію (сучасна Туреччина) [2]). Варвара була дочкою заможного язичника Діоскора ( лат. Dioscorus) [1]. Вважаючи, що ніхто не гідний бачити її красу, батько побудував високу башту і замкнув у ній улюблену дочку [1]. Матір Варвари померла рано, тому Діоскор довірив її виховання служницям, серед яких були християнки. Батько намагався видати дочку заміж, але вона відмовлялася від усіх пропозицій [1]. Варвара прийняла християнство таємно, оскільки воно було заборонено в імперії. Коли вона невдовзі відкрила таємницю батькові, той дуже розлютився. Діоскор привів дочку до римського префекта Мартініана ( лат. Martinianus), який піддав її жорстоким тортурам і, врешті-решт, засудив до страти [1]. Батько узявся сам виконати вирок і відтяв мечем голову доньки [1]. За цей гріх на шляху додому його вдарила блискавка [1]. Так само грім убив префекта Мартініана. Разом із Варварою мученецьку смерть прийняла християнка Юліана ( лат. Juliana). Побожний чоловік Валентин ( лат. Valentinus; інший варіант — Галентіан) поховав тіла обох жінок й влаштував над ними церкву. Після смерті Варвари біля її могили ставалися чудеса — хворі одужували, а паломники отримували допомогу та втіху.

Точний час мучеництва Варвари невідомий: її стратили за правління імператора, якого джерела називають Максиміном ( лат. Maximinus) або Максиміаном ( лат. Maximianus). Цього імператора ототожнюють з Максиміном Фракійцем або з Максиміаном II Дазою [1]. У «Золотій легенді» вказано, що Варвара прийняла смерть 4 грудня.

інші мови
العربية: بربارة
беларуская: Святая Варвара
kaszëbsczi: Swiãtô Barbara
English: Saint Barbara
Esperanto: Barbara (Sankta)
hrvatski: Sveta Barbara
Bahasa Indonesia: Barbara
italiano: Santa Barbara
日本語: 聖バルバラ
한국어: 바르바라
Lëtzebuergesch: Helleg Bäerbel
Limburgs: Barbara
Ligure: Santa Barboa
lietuvių: Šv. Barbora
македонски: Света Варвара
Picard: Sainte Barbe
română: Sfânta Barbara
slovenčina: Svätá Barbora
slovenščina: Sveta Barbara
српски / srpski: Света Варвара
Kiswahili: Barbara
Türkçe: Barbara
中文: 白芭蕾