Рамон-Беренгер III

Рамон-Беренгер III
Retrat imaginari de Ramon Berenguer III de Barcelona - Filippo Ariosto (1587-1588).jpg
Народився 11 листопада 1082(10821111)
м. Родез
Помер 1131
м. Барселона
Поховання Santa Maria de Ripoll [d]
Прізвисько el Gran
Титул Граф Барселонський
Термін 1086—1131 роки
Попередник Беренгер-Рамон II
Наступник Рамон-Беренгер IV
Конфесія католицтво
Батько Рамон-Беренгер II
Мати Матільда Апулійська
Рід Барселонська династія
Брати, сестри  • Aimery II of Narbonne [d]
 • Berenguer of Narbonne [d]
Дружина Марія де Вівар
Альмодіс де Мортен
Дульсія I Прованська
Діти 3 сини та 6 доньок

Рамон-Беренгер III ( ісп. Ramon Berenguer III, 11 листопада 1082 — 1131) — граф Барселони, Жирони і Осони у 1086- 1131 роках, граф Провансу у 1112—1131 роках (як Раймон Беренгер I). Прізвисько — Великий ( ісп. el Grande).

Біографія

Походив з Барселонської династії. Син Рамона-Беренгера II, графа Барселони, й Матільди Апулійської. Народився у 1082 році у Родезі (графство Тулуза). У 1083 році втратив батька. Його освітою й вихованням займався Вільгельма I, граф Серданья.

Спочатку був співволодарем стрийко Беренгера-Рамона II, якого підозрювали у вбивстві батька Рамон-Беренгер III. При цьому зобов'язувався не одружуватися, щоб передати повну владу небожу, коли той зросте. У 1095 і 1097 роках війська Барселони без успіху нападали на Тортосу і Ампосту.

Володіння Рамона-Беренгера III у 1131 році

У 1097 його дядько відправився у Святу Землю, де безслідно зник. Після цього Рамон-Беренгер III став правити одноосібно. За допомогою династичних шлюбів (1103, 1106 і 1112 років) і васальних зв'язків він підпорядкував собі усю Каталонію, окрім Уржеля і Пералади: 1111 року — Бесалу, 1117 року — Серданью, спільно з графом Уржеля у 1105 році захопив Барбастро і Балагуер, а також у 1112 році став графом Провансу, виконтом Карла після одруження на графині Дульсії де Ґеводан. Незабаром після цього підкорив Ніццу, змусив Бернада, віконта Каркассона, визнати свою зверхність.

Водночас з 1107 року вступив у конфлікт з мусульманськими держави. Спочатку маври захопити й сплюндрували замки Геліду і Олердолу, у 1114 році переміг мусульман, які спробували атакувати Барселону. У 1115 році Рамон-Беренгер III переміг маврів у битві при Марторелі. Для посилення свого становища у 1109 році запросив до своїх володінь ордекн госпітальєрів.

У 1114—1115 роках в союзі з Пізанською і Генуєзькою республіками здійснив напад на цитаделі мавританських піратів на Майорці і Ібіці, звільнивши безліч християн і обклавши маврів даниною. У 1116 році здійснив поїздку до Провансу і Генуї. 1119 року разом з пізанцями він здійснив напад на Валенсію, Леріду і Тортосу.

У 1118 році відправився до Риму, де намагався отримати підтримку у папи римського Пасхалія II задля захоплення Таррагони, де пізніше була заснована архієпископська кафедра (до цього Каталонія в церковному плані належала архієпископству Нарбонн). Того ж року зайняв Сарагусту.

У 1120 році з Альфонсо I Вояком, королем Арагону, атакував важливу фортецю Корбін. У 1122 році зумів завдати поразки маврам біля стін Барселони. У 1123 році запросив до себе орден тамплієрів. У 1127 році уклав торговельну угоду з Генуєю. Водночас вступив у конфлікт за маркізат і графство Прованс з графами Тулузи: 1123 році вдалося захистити Оранж, а 1125 році укласти мирний договір.

У 1130 році став членом лицарського ордену тамплієрів. Помер у січні або липні 1131 року. Після його смерті п'ять каталонських графств успадкував Рамон-Беренгер, а інший син — Беренгер-Рамон — отримав Прованс.

інші мови