Пісенний конкурс Євробачення 1998

Пісенний конкурс Євробачення 1998
Пісенний конкурс Євробачення 1998.jpg
Дата фіналу9 травня 1998
ВедучіUlrika Jonsson
Terry Wogan
СупервайзерFlag of France.svg Крістін Маршал-Ортіз
Телеканал господарівFlag of the United Kingdom.svg BBC
Місце проведенняВелика Британія Barclaycard Arena, Бірмінгем, Велика Британія
Пісня переможцяFlag of Israel.svg «Diva»,
Дана Інтернешнел
Система голосування
Кожна країна оцінює 10 учасників оцінками 1-8, 10, 12
Кількість країн25
ДебютFlag of Macedonia.svg Македонія
ПоверненняFlag of Belgium.svg Бельгія
Flag of Israel.svg Ізраїль
Flag of Romania.svg Румунія
Flag of Slovakia.svg Словаччина
Flag of Finland.svg Фінляндія
ВідмовилисьFlag of Austria.svg Австрія
Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина
Flag of Denmark.svg Данія
Flag of Iceland.svg Ісландія
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Russia.svg Росія
Нуль очокFlag of Switzerland.svg Швейцарія
Пісенний конкурс Євробачення
◄1997    Wiki Eurovision Heart (Infobox).svg    1999►

Пісенний конкурс Євробачення 1998 став 43-м конкурсом пісні Євробачення. Він пройшов 9 травня 1998 року в місті Бірмінгем, Велика Британія. Єдиною зміною в правилах відбору до конкурсу 1998 року було те, що число місць, що залишаються для пасивних учасників більше не було обмежено. Цього року була представлена система телеголосування, щоб сильніше втягнути аудиторію в шоу. Однак запасне журі повинне було усе ще обиратися на випадок виникнення проблем під час голосування.

Кожна з країн відкривала 24 телефонні лінії із числами на кінці від 01 до 25. Кожна із цих цифр представляла певну пісню. Аудиторії дається три хвилини на голосування, через обмежений час, на те щоб подати результати голосування, на що давалося 5 хвилин. Для того щоб мінімізувати ризик голосування за свою пісню з інших країн, телефонні номери повинні бути встановлені так, щоб, дзвінок через кордон був неможливий.

Також, кожній родині давалася можливість подати тільки три голоси з одного номера. Нова система викликала безліч дискусій. Багатьом вона подобалася, оскільки наближала їх до конкурсу, у той час як інші залишалися, незадоволені результатами. Національне журі було обов'язково для всіх країн, і особливо, для тих, які були не в змозі організувати телеголосування. Правила були такими ж що й для запасних журі, але число суддів збільшувалося до 16. Всі результати журі відсилалися в ЕВС і засвідчилися нотаріусом, що був присутній під час подачі голосів для запобігання махінацій. Така процедура застосовувалася до запасного журі тільки у випадку, якщо їхні голоси були використані через проблеми з телеголосуванням.

Число учасників залишалося рівним 25. Дебютувала Республіка Македонія, а Словаччина, Ізраїль, Румунія, Бельгія й Фінляндія зайняли місця Австрії, Боснії і Герцеговини, Данії, Ісландії, Італії й Росії, яким довелося взяти річну перерву через недостатньо високий середній бал. Переможець Гран-Прі наробив багато шуму, ним стала Дана Інтернешнел, транссексуал з Ізраїлю, з піснею «Diva».

інші мови
български: Евровизия 1998
bosanski: Eurosong 1998.
Bahasa Indonesia: Kontes Lagu Eurovision 1998
македонски: Евровизија 1998