Псевдонім

Псевдоні́м ( грец. ψευδής — «помилковий, брехливий, вигаданий» і грец. όνομα — «ім'я») — ім'я, використовуване людиною замість справжнього (даного при народженні, зафіксованого в документах) в тій або іншій публічній діяльності. В західній культурі найчастіше псевдонімами користуються діячі мистецтва. У східних культурах (особливо китайській і японській) ухвалення нового імені при зміні соціального статусу в деякі епохи було практично обов'язковим для будь-якої сфери діяльності, — аналогом такого роду обов'язкових псевдонімів в західній культурі можна вважати обов'язкову зміну імені у священиків і ченців, особливо в православній церкві, проте називати церковні імена священнослужителів псевдонімами не прийнято.

Протилежне псевдоніму — справжнє ім'я людини — автонім.

Природа і завдання псевдонімів

Власне псевдонім не має на меті відмову свого носія від ідентичності і тому в багатьох випадках витісняє справжнє ім'я: нікому, окрім фахівців, не важливо знати, що Сандро Боттічеллі насправді звали Алессандро Філіпепі, а Мерлін Монро — Норма Бейкер. Серед основних причин використання псевдонімів цього роду:

  • прагнення замінити дуже довге ім'я коротшим, таким, що запам'ятовується (зокрема, у багатьох іспанських, португальських, латиноамериканських спортсменів і політиків: характерний, наприклад, випадок Едісона Арантеса ду Насименту, що прославився під коротким ім'ям Пеле);
  • прагнення узяти ім'я, що «говорить», відповідне вибраному роду діяльності, особистій творчій або цивільній позиції, естетичним перевагам епохи: так, середньовічний медик Парацельс вибрав псевдонім, що посилає до імені знаменитого римського лікаря Цельса, а українська поетеса Лариса Петрівна Косач взяла псевдонім Леся Українка;
  • прагнення узяти ім'я, що не виділяє людини за національною ознакою, не фіксує загальної уваги на його походженні (так поляки Вільгельм Аполлінарій Костровіцький і Юзеф Теодор Конрад Коженьовський стали французьким поетом Гійомом Аполінером і англійським прозаїком Джозефом Конрадом);
  • прагнення «розійтися» в іменах з іншою особою, що діє в цій же сфері і носить таке ж або подібне ім'я: так, серед причин, що спонукали письменника Іллю Маршака стати Михайлом Ільїним, не останню роль відіграло небажання опинитися в тіні свого старшого брата Самуїла Маршака, а літературознавець і перекладач Елеонора Гальперіна відзначала в опублікованому згодом листуванні, що узяла псевдонім Нора Галь для того, щоб її не плутали з літературознавцем Євгенією Гальперіною, що почала публікуватися дещо раніше.

Особливим випадком є колективні псевдоніми, покликані позначити єдиним ім'ям загальну діяльність групи осіб: Кукринікси, Ніколя Бурбакі.

інші мови
Afrikaans: Skuilnaam
Alemannisch: Pseudonym
aragonés: Pseudonimo
العربية: اسم مستعار
български: Псевдоним
বাংলা: ছদ্মনাম
བོད་ཡིག: འགྱུར་མིང་།
bosanski: Pseudonim
català: Pseudònim
čeština: Pseudonym
Чӑвашла: Хушма ят
dansk: Pseudonym
Deutsch: Pseudonym
Ελληνικά: Ψευδώνυμο
emiliàn e rumagnòl: Scutmâj
English: Pseudonym
Esperanto: Pseŭdonimo
español: Alias
euskara: Izengoiti
suomi: Salanimi
français: Pseudonyme
Nordfriisk: Pseudonym
furlan: Pseudonim
Frysk: Skûlnamme
galego: Pseudónimo
עברית: שם עט
hrvatski: Pseudonim
Հայերեն: Գրական անուն
Bahasa Indonesia: Nama samaran
íslenska: Dulnefni
italiano: Pseudonimo
日本語: 偽名
ქართული: ფსევდონიმი
қазақша: Бүркеншік ат
한국어: 가명
Latina: Pseudonymum
Lëtzebuergesch: Pseudonym
lumbaart: Pseudonòm
lietuvių: Slapyvardis
latviešu: Pseidonīms
олык марий: Алмашлӱм
македонски: Псевдоним
Bahasa Melayu: Nama samaran
नेपाली: छद्मनाम
Nederlands: Pseudoniem
norsk nynorsk: Pseudonym
norsk: Pseudonym
occitan: Pseudonim
polski: Pseudonim
Piemontèis: Stranòm
português: Pseudónimo
română: Pseudonim
русский: Псевдоним
sicilianu: Pseudònimu
Scots: Pseudonym
srpskohrvatski / српскохрватски: Pseudonim
සිංහල: ආරූඪ නාමය
Simple English: Pseudonym
slovenčina: Pseudonym
shqip: Pseudonimi
српски / srpski: Pseudonim
svenska: Pseudonym
Tagalog: Alyas
татарча/tatarça: Тәхәллүс
vèneto: Pseudonimo
walon: Fås no
中文: 化名
粵語: 化名