Похвала глупоті

Похвала Глупоті
Moriae Encomium, sive Stultitiae Laus
HolbeinErasmusFollymarginalia.jpg
Ілюстрація до книги Ганса Гольбейна Молодшого, 1515 рік
Жанр сатира
Автор Еразм Ротердамський
Мова латина
Написаний 1509
Виданий 1511
Окреме видання Q18908086?, Q18908087? і  Q19167520?
Переклад Володимир Литвинов
ISBN-13: 978-1-60450-226-8
ISBN-10: 1-60450-226-6

«Похвала Глупоті» (лат. Moriae Encomium, sive Stultitiae Laus) — один з найвідоміших творів Еразма Роттердамського, гуманіста доби Відродження, написаний ним 1509 року й виданий 1511 року.

Історія написання

Намір написання безсмертної сатири «Похвала Глупоті» визрів у Еразма 1509 року дорогою з Італії в Англію, куди він вирушив на запрошення англійських друзів, окрилений надією, що новий король Англії Генріх VIII стане покровителем гуманістів, а Англія — центром гуманізму. Прізвище друга, Томаса Мора асоціювалося в Еразма з грецьким словом «моріа» — глупота, яке становило повний контраст до глибокої мудрості, ерудиції та культурності англійського друга. Таке випадкове зіставлення осяяло подорожнього думкою обрати собі за героя твору Глупоту. Такий задум, надзвичайно оригінальний та дотепний, відкривав перед автором необмежені можливості вільно, нібито від імені Глупоти, поглянути на сучасну дійсність й зачепити низку важливих питань з точки зору властивої всім часам глупоти, піддати нищівній критиці вади й пороки тогочасного суспільного ладу. Твір було написано в серпні 1509 року в Англії в будинкові Томаса Мора протягом кількох днів у пориві творчого натхнення й видано у Парижі 1511 року.

Гостра дотепність, тонка іронія, проникливий критицизм, небуденний хист помітити порочне й потворне — якості, що давали Еразмові право стати неперевершеним сатириком. Сатиру на феодальний суспільний лад Еразм вирішив створити у формі пародійного панегірика, адже, як сам він зазначав у одному зі своїх листів французькому гуманістові Г. Буддею, «твори, написані жартівливим стилем, не такі нудні і приносять читачеві більшу користь, аніж сповнені бундючної серйозності». Сам твір є певним зрізом сприйняття Еразмом Роттердамським сучасного йому суспільства. Наскрізною лінією проходить незгода автора зі стоїками в пункті сприйняття глупоти, невігластва (стоїки стверджували, що це життя не розумом, а почуттями). Також прикметним є відстороненість самого автора від конфлікту Глупоти та Мудрості — він просто зводить їх разом, і відступається, аби вони самі мірялися силою. До речі, сам Еразм Роттердамський «Похвалу Глупоті», на відміну від багатьох дослідників, не вважав за свій найкращий твір. На його думку, таким було виправлене видання грецького тексту Нового завіту і його новий латинський переклад.

інші мови