Політковська Ганна Степанівна

Ганна Степанівна Політковська
рос. Анна Степановна Политковская
Anna Politkovskaja im Gespräch mit Christhard Läpple.jpg
Ганна Політковська, 2005
Народилася30 серпня 1958(1958-08-30)
Нью-Йорк, США
Померла7 жовтня 2006(2006-10-07) (48 років)
Москва, РФ
вбивство
ПохованняТроєкурівський цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія, Flag of the United States.svg США
Національністьукраїнка
ПроживанняНью-Йорк
Ім'я при народженніГанна Степанівна Мазепа
Діяльністьжурналістка
Відомаправозахисниця
Alma materфакультет журналістики МДУ[d]
Заклад
РідМазепи
РодичіСтепан Мазепа
ЧоловікОлександр Політковський
ДітиІлля, Віра
Нагороди

Geschwister-Scholl-Preis[d]

Hermann Kesten Prize[d]

UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize[d]

премія Улофа Пальме

Премія за громадянську мужність[d]

Золоте перо Росії[d]

Премія імені Андрія Сахарова за журналістику, як вчинок

International Press Institute World Press Freedom Heroes[d]

Manuel Vázquez Montalbán Award for cultural and political journalism[d]

Premis Internacionals Terenci Moix[d]

[1]

Lettre Ulysses Award[d]

[2]

UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize[d]

Courage in Journalism Award[d]

Га́нна Степа́нівна Політко́вська (дівоче прізвище Мазе́па, нар. 30 серпня 1958, Нью-Йорк, США — пом. 7 жовтня 2006, Москва, РФ) — російська журналістка опозиційних поглядів українського походження. Її убивство розглядається як замовне, направлене проти свободи слова.

Біографія

Народилася в сім'ї радянських дипломатів в Нью-Йорку, де її батько працював у представництві Української РСР при ООН.[3][4][5] За іншою версією вона народилася на Чернігівщині.[6] Її батько Степан Мазепа родом з села Костобобрів Чернігівської області, мати — з Криму.

У 1980 році закінчила факультет журналістики МДУ.

У 1982-1993 роках працювала в газетах «Вісті», «Повітряний транспорт», у Творчому об'єднанні «Ескарт», видавництві «Паритет», оглядачем газети «Мегаполіс-Експрес».

У 1994-1999 роках — оглядач, редактор відділу «Надзвичайних подій» «Загальної газети».

Із червня 1999 року — оглядач «Нової газети». З липня 1999 року неодноразово виїжджала в зони бойових дій і табору біженців у Дагестані, а потім в Інгушетії й Чечні.

Ганна Політковська — автор документальних книг «Подорож у пекло. Чеченський щоденник», «Друга чеченська».

Крім прямої професійної діяльності в грудні 1999 року організувала вивіз з-під бомбувань 89 мешканців грозненського будинку перестарілих, які її стараннями були розселені на території Росії. Однак улітку 2000 року 22 особи були повернуті в Грозний, «щоб продемонструвати усьому світу, що життя в Грозному налагоджується». Люди опинилися без води, ліків, їжі й одягу. У серпні 2000 року з ініціативи Ганни Політковською «Новою газетою» проведена благодійна акція «Грозний. Будинок перестарілих». Зібрано 5,5 тонни вантажу й близько 5 тисяч доларів.

За словами її колег з «Нової газети», «у важких і небезпечних умовах роботи, пов'язаної з нескінченним подоланням перешкод, створюваних у роботі журналістам, в умовах інформаційної блокади вона завжди проявляла мужність і високий професіоналізм». Крім того, вона займалася правозахисною діяльністю: допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаних угруповань федеральних військ у Чечні.

інші мови
azərbaycanca: Anna Politkovskaya
беларуская (тарашкевіца)‎: Ганна Паліткоўская
bosanski: Ana Politkovska
Bahasa Indonesia: Anna Politkovskaya
македонски: Ана Политковскаја
Bahasa Melayu: Anna Politkovskaya
Nederlands: Anna Politkovskaja
norsk nynorsk: Anna Politkovskaja
português: Anna Politkovskaia
srpskohrvatski / српскохрватски: Ana Politkovskaja
Simple English: Anna Politkovskaya
slovenščina: Ana Politkovska
српски / srpski: Ана Политковска
татарча/tatarça: Анна Политковская