Оселя зла: Потойбічне життя

Оселя зла: Потойбічне життя M:
Resident Evil: Afterlife
Оселя зла Потойбічне життя.jpg
Жанрнаукова фантастика
фільм жахів
трилер
РежисерПол В. С. Андерсон
ПродюсерПол В. С. Андерсон
Джеремі Болт
Дон Кармоді
СценаристПол В. С. Андерсон
На основіResident Evil
ОповідачМілла Йовович
У головних
ролях
Мілла Йовович
Сієнна Гіллорі
Елі Лартер
Вентворт Міллер
ОператорГлен Макферсон
КінокомпаніяConstantin Film Ltd.
Davis-Films
Impact (Canada)
Тривалість110 хв.
Моваанглійська
японська
КраїнаFlag of the United States.svg США
Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Німеччина Німеччина
Канада Канада
Японія Японія
Рік2010
Кошторис$60,000,000
IMDbID 1220634
ПопереднійОселя зла: Вимирання
НаступнийОселя зла: Відплата
residentevil-movie.com
Оселя зла: Потойбічне життя у Вікісховищі?

«Оселя зла: Потойбічне життя» або «Оселя зла: Життя після смерті» (англ. Resident Evil: Afterlife) — четвертий фільм із серії «Оселя зла», знятий режисером Полом Андерсоном (Paul W. S. Anderson). Сценарій також написав Андерсон, який був сценаристом і продюсером попередніх трьох фільмів, а також режисером найпершого з них.

Сюжет

Еліс із групою своїх клонів здійснює напад на штаб-квартиру корпорації «Амбрелла», розташовану в захищеному підземному бункері під вулицями Токіо, внаслідок якого гине весь персонал і охорона комплексу. В останній момент голова корпорації — Альберт Вескер рятується на одному з бойових конвертопланів. Активувавши систему самознищення підземного комплексу, він тим самим намагається знищити всіх клонів Еліс.

Але справжня Еліс переслідує Вескера і намагається вбити його в конвертоплані. Вескеру вдається ввести їй препарат, який нейтралізує Т-вірус, перетворюючи Еліс на звичайну людину. Однак Вескер не встигає її вбити: конвертоплан зазнає аварії в околицях Токіо. Еліс дивом виживає після падіння, але не виявляє Вескера.

Пізніше Еліс потрапляє на аеродром, де обзаводиться бушлатом (з написом «АРМІЯ» кирилицею) і літаком Як-52, на якому відправляється в нібито єдине не уражене вірусною інфекцією місце — місто Аркадія на Алясці, куди полетіли її друзі в попередньому фільмі. Але там вона розуміє, що не існує ніякого міста — є тільки пустир, повний прибулих на сигнал літаків та гелікоптерів без людей.

Там вона знаходить Клер Редфілд з прикріпленим на грудях роботом-павуком, створеним «Амбреллою», який вводить ін'єкції якоїсь речовини, що стирає спогади. Щойно позбавившись від павука Клер поступово набуває спогадів про Аркадію та про Еліс.

Клер і Еліс вилітають в знищений Лос-Анджелес, де виявляють невеликий загін вцілілих, яким вдалося сховатися в казематах міської в'язниці. Так як вулиці міста кишать полчищами агресивних зомбі, Еліс приймає ризиковане рішення приземлитися безпосередньо на дах будівлі в'язниці. Вцілілі прийняли літак за рятувальну операцію з «Аркадії», сигнал якої вони також отримують по радіо. З'ясовується, що «Аркадія» є не містом, а кораблем, який в даний час дрейфує біля берегів Лос-Анджелеса. В глибині в'язниці Клер знаходить свого брата Кріса Редфілда, який під час бунту в'язнів виявився замкненим в одній з камер.

До воріт в'язниці дістається Кат, який є одним із результатів нових експериментів «Амбрелли» (як і зомбі-копачі, маджині і новий вид собак, ад'юли), який гігантською сокирою намагається проломити ворота. У обложених не залишається вибору, як випустити Кріса і прислухатися до нього. Він розповідає їм про БТР, на якому можна врятуватися і про склад зі зброєю. Але з бойової машини знято двигун і для установки його на місце у обложених не вистачить часу та можливостей. Як тільки Еліс та Кріс добувають зброю, вони вирішують вибратися через тунель, прокладений копачами в каналізації. В цей час вривається Кат, якого Еліс та Клер вдається перемогти.

Вцілілі залишають будівлю в'язниці і відправляються через канали каналізації у напрямку до узбережжя. По дорозі загін втрачає Лютера — його хапають зомбі. Решта допливають до «Аркадії», на якій з'ясовується, що корабель належить корпорації «Амбрелла», і на ньому також проводяться експерименти над незараженими людьми.

В одному з відсіків корабля Еліс знаходить Альберта Вескера, який і розповідає їй кінцеву мету експериментів на цьому кораблі. Т-вірус дає йому надлюдську швидкість і силу, але є дуже нестабільним, який прагне поглинути залишки людської ДНК Вескера. Для підтримки стабільного стану йому необхідна свіжа людська ДНК. Він хоче з'їсти Еліс і отримати її ДНК як єдиного стійкого носія Т-вірусу.

В ході подальшої сутички Еліс, Клер і Кріс розстрілюють Вескера і замикають його тіло у відсіку корабля, що не заважає йому всього через кілька хвилин воскреснути і втекти з «Аркадії» на бойовому конвертоплані. Вескер, як і в Японії, активує систему знищення корабля, але виявляє завбачливо перевстановлену Еліс бомбу у себе в конвертоплані. Потужний вибух повністю знищує конвертоплан, однак пізніше на задньому фоні видно Вескера, який спускається на парашуті. Лютер виходить з каналізації — хоча його і схопив зомбі, але йому вдалося їх перемогти і вижити.

У заключних кадрах фільму Еліс оновлює текст сигналу трансльованого «Аркадією». Згодом на перехоплення вцілілих прибувають десятки бойових конвертопланів корпорації «Амбрелла» під командуванням Джилл Валентайн, на грудях якої такий же павук, який контролював пам'ять у Клер. У фіналі фільму звучить фраза Еліс: «У нас проблеми».

інші мови
Tiếng Việt: Resident Evil: Afterlife