Населення Білорусі

Населення Білорусі M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність9,589 млн осіб
Густота46,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції0,7 ‰
Природний рух
Природний приріст-0,2 %
Народжуваність10,7 ‰
Смертність13,36 ‰
Смертність немовлят3,62 ‰
Вікова структура
 • до 14 років15,51 %
 • 15–64 років70,05 %
 • старіші за 65 років14,44 %
Середня тривалість життя72,48 року
 • чоловіків66,91 року
 • жінок78,38 року
Статева структура
загалом0,87 чол./жін.
при народженні1,06 чол./жін.
до 15 років1,06 чол./жін.
15–64 років0,87 чол./жін.
після 65 років0,46 чол./жін.
Етнічні групи
Націябілоруси
Найбільший етносбілоруси
Нацменшиниросіяни, поляки, українці
Мови
Офіційнаросійська, білоруська
Також у побутіпольська, українська

Населення Білорусі. Чисельність населення країни 2015 року становила 9,589 млн осіб (93-тє місце у світі)[1]. Чисельність білорусів стабілізувалась і незначно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,7 ‰ (184-те місце у світі), смертність — 13,36 ‰ (16-те місце у світі), природний приріст — -0,2 % (215-те місце у світі) .

Природний рух

Чисельність населення республіки знижується, при цьому основним фактором, що впливає на ситуацію, залишається перевищення числа померлих над числом народжених. Однак наприкінці 2010-х років намітилася тенденція скорочення смертності та збільшення народжуваності. У 39 % міст і 21 % селищ міського типу відзначається природний приріст населення, в сільській місцевості навпаки йде природний спад.

Відтворення

Народжуваність у Білорусі, станом на 2015 рік, дорівнює 10,7 ‰ (184-те місце у світі)[1]. Показник народжуваності в січні-березні 2008 року показник народжуваності 10,5 ‰, проти 10,3 ‰ за аналогічний період 2007, 9,8 ‰ — 2006 і 9,2 ‰ — 2005 років.

Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,47 дитини на одну жінку (199-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 63,1 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 25,1 року (оцінка на 2011 рік); 2009 року — 24 роки[1].

Смертність у Білорусі 2015 року становила 13,36 ‰ (16-те місце у світі)[1]. Показник смертності в січні-березні 2008 року становив 14,5 ‰, 14,9 ‰ за аналогічний період 2007, 14,3 ‰ — 2006 і 14,5 ‰ — 2005.

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,2 % (депопуляція) (215-те місце у світі)[1].

Природний рух населення Білорусі в 1950—2015 роках[2]

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Білорусі, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Білорусі становить 39,8 року (50-те місце у світі): для чоловіків — 36,8, для жінок — 42,9 року[1]. За переписом 2009 року він становив 39,5 року, у чоловіків — 36,8 року, у жінок — 41,8 року. Середній вік сільського населення на 5,7 років перевищував відповідний показник міського населення (43,7 і 38,0 роківЗа переписом 2009 року він становив 39,5 року, у чоловіків — 36,8 року, у жінок — 41,8 року. Середній вік сільського населення на 5,7 років перевищував відповідний показник міського населення (43,7 і 38,0 роки відповідно)[3]. відповідно)[3]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,48 року (139-те місце у світі), для чоловіків — 66,91 року, для жінок — 78,38 року[1]. 2008 року очікувана тривалість життя в Білорусі становила 70,5 року, у чоловіків — 64,7 року, у жінок — 75,6 року. У порівнянні з Росією і Україною це трохи вище, в порівнянні з іншими європейськими країнами — значно нижче. Проблемою залишається значна різниця в тривалості життя чоловіків і жінок. У 2008 році вона становила 12 років, тоді як за оцінкою Програми розвитку ООН природної різницею вважається 5 років. У міській місцевості різниця в тривалості життя чоловіків і жінок становить 11 років, у сільській — 14 років[4][5].

Вікова структура населення Білорусі, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 15,51 % (765 070 чоловіків, 722 540 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 11,12 % (548 487 чоловіків, 517 840 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 45,3 % (2 132 051 чоловік, 2 212 223 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 13,62 % (575 816 чоловіків, 730 431 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,44 % (439 257 чоловіків, 945 973 жінки)[1].

За переписом 2009 року, у працездатному віці знаходилось 5 852 826 осіб (61,6 %) населення, в тому числі у містах 4 550 212 (64,4 % міського населення) та у селах 1 302 614 (53,4 %). Найвища частка працездатного населення у Мінську (66,1 %), найнижча — у Брестській (59,7 %) та Гродненській (59,8 %)[3].

У віці, молодшому за працездатний, зафіксовано 1 511 379 осіб (15,9 % населення). З них у містах — 1 123 011 осіб, у селах — 388 368 осіб. Як серед міського, так і серед сільського населення частка цієї вікової групи становить 15,9 %. Найвища частка населення, молодшого за працездатний вік, спостерігається у Брестській області — 17,8 %, а найнижча у Вітебській області — 14,7 %.[3]

Осіб у віці, старшому за працездатний, налічувалось 2 139 306 (22,5 % населення), з них у містах 1 391 035 осіб, у селах 748 271 осіб. При цьому частка цієї вікової групи є набагато вищою у селах (30,7 %), ніж у містах (19,7). Найнижча частка населення, старше працездатного віку, зафіксована у Мінську — 19,6 %, а найвища — у Вітебській області — 24,6 %[3].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 9,2; коефіцієнт розлучуваності — 4,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 45 (дані за 2011 рік)[6][7]. За січень-жовтень 2010 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість зареєстрованих шлюбів зменшилася на 2 %, кількість розлучень збільшилася на 2,6 %. Погіршилося співвідношення між кількістю зареєстрованих шлюбів та розлучень: за січень-жовтень 2010 року на 1000 шлюбів припадало 429 розлучень, за аналогічний період минулого року — 410 розлучень.

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 27,1 року, жінки — 25 років, загалом — 26,1 року (дані за 2014 рік)[8].

інші мови