Намібійські німці

Адольф Людериц

Намібійських німці (нім. Deutschnamibier), історично німці Південного Заходу, нім. Südwesterdeutsche — нащадки етнічних німецьких колоністів, які влаштувалися на території сучасної Намібії.

Історія

Приклади німецьких вивісок з намібійської повсякденності
Вокзал в Вінгуці
Південно-західний вершник, Südwester Reiter[de] і Церква Христа в місті Віндгук
Гогенцоллернхаус, Hohenzollernhaus в м Свакопмунд
вул. Бергштрассе у м Людериц
Герке-Хаус у м Людериц
Фельзенкірхе («церква на скелі») в Людериці
«Жовтий будинок» в м Людериц

Їх поява відноситься до 1883 року, коли німецький торговець Адольф Людериц придбав у місцевого вождя ділянку південного узбережжя Намібії і заснував місто Людериц. Німецький уряд, заклопотаний придбанням заморських колоній, незабаром анексував територію і дав їй назву Німецька Південно-Західна Африка (нім. Deutsch-Südwestafrika). Число переселившихся туди німців було невелике: це були солдати, торговці, добувачі алмазів і колоніальні чиновники.

У 1915 році, в ході Першої світової війни, Німеччина втратила Південно-Західну Африку (див. Історія Намібії); по закінченні війни країна стала підмандатною територією ПАС. Німецьким поселенцям було дозволено залишитися, і аж до здобуття незалежності в 1990 році німецька мова зберігала свій офіційний статус.