Мімезис

Мімезис (грец. µίµήσις — наслідування, mimeistkai «імітувати») — термін давньогрецької філософії і естетики яким позначали основні принципи творчої діяльності митця.

Мімезис є імітацією або репрезентацією чогось/когось. В античному світі мімезисом вважалася імітація тієї чи іншої особи фізичними або мовленнєвими засобами. Проте ця «особа» могла бути також і предметом, ідеєю, героєм чи богом. У «Поетиці» Аристотеля художню творчість (поезис), визначено як імітацію (мімезис) дії (праксис).

Місце мімезису

Найповніше теорію мімезису розробили Платон і Аристотель.

У Платона

У праці «Республіка» (кн. 3 і 10) мімезис визначено як копію копії (недоступні митцеві ідеї). Імітацію (головним чином драматичну) вилучено зі шкільної освіти, оскільки імітація може схиляти людину до наслідування світу речей, не гідних уваги мистецтва, а також тому, що вона прив'язана тільки до зовнішнього вигляду речей. Вона стає, зокрема в неоплатонівців (Плотін, Цицерон), образом зовнішнього світу на відміну від світу ідей. Тому, очевидно й почали критикувати театр упродовж багатьох століть, а відтак і самі вистави через його зовнішній, фізичний характер (на відміну від божественних ідей).

В Аристотеля

У «Поетиці» (1447 а) мімезис пояснено як фундаментальний засіб мистецтва, хоча насправді він існує тільки в різних формах (поема, трагедія, епічна оповідь). Імітація стосується не ідеального світу, а людської діяльності (окрім характерів): «Отож для поета важливо відтворити фабулу, тобто вдатись до імітації дій високою і повноцінною мовою, пересипаною особливими оригінальними прикрасами, відповідно до розмаїтих частин твору; такої імітації, яку реалізують на сцені персонажі в дії, а не через оповідь і яка (викликаючи відчуття та страх) очищує глядачів у випадках подібних емоцій» (ibid., 1949 b). «Саме фабула є імітацією дії, бо під фабулою розумію сукупність виконаних дій» (ibid., 1950 а). Це протиставлення не втратило значення й сьогодні. Такою є опозиція «шоунінг/теллінг» в англо-саксонському літературознавстві [ Бус (Booth, 1961) ].

Об'єкт мімезис

Мімезис стосується репрезентації людей і, зокрема, їхніх вчинків: «Мімезис дії — це мітос, а під мітосом я розумію організацію дій» (ibid., 1950 а). Мімезис є імітацією світу речей дотримуванням логіки розповіді. Ця логіка стосується опозиції «дія/характер»:

а) Імітація дій

Мітос в Арістотеля відзначається як мімезис дії (праксис).

б) Імітація характерів (етос)

Це імітація в образному тлумаченні: образна репрезентація.

в) Імітація попередніх взірців

До перших двох різновидів імітації слід додати імітацію попередніх взірців Скалігер, Буало, Іноді (зокрема, в класицизмі) поет був змушений «імітувати природу», а це мало неабияке значення: писати ясним, чітким стилем або сліпо дотримуватись натуралізму.

інші мови
العربية: محاكاة (فن)
asturianu: Mimesis
башҡортса: Мимесис
български: Мимезис
català: Mimesi
čeština: Mimésis
dansk: Mimesis
Deutsch: Mimesis
English: Mimesis
español: Mimesis
eesti: Mimees
فارسی: محاکات
suomi: Mimesis
français: Mimesis
贛語: 梅沒濕斯
galego: Mímese
עברית: מימזיס
हिन्दी: अनुकरण
հայերեն: Միմեսիս
Bahasa Indonesia: Mimesis
italiano: Mimesi
日本語: ミメーシス
한국어: 미메시스
Кыргызча: Мимесис
latviešu: Mimēze
Nederlands: Mimesis
norsk: Mimesis
ਪੰਜਾਬੀ: ਮਿਮੇਸਿਸ
polski: Mimesis
português: Mimesis
română: Mimesis
русский: Мимесис
slovenčina: Mimézis
српски / srpski: Мимезис
Basa Sunda: Mimesis
svenska: Mimesis
Türkçe: Mimesis