Метрополіс (фільм)

Метрополіс M:
нім. Metropolis
Метрополіс (афіша)
ЖанрНаукова фантастика
РежисерФріц Ланґ
ПродюсерЕріх Поммер
СценаристФріц Ланґ, Теа фон Гарбоу
У головних
ролях
Альфред Абель
Бріджит Гельм
Ґустав Фреліх
Рудольф Кляйн-Роґґе
ОператорКарл Фройнд, Ґюнтер Ріттау, Вальтер Рутман
КомпозиторҐоттфрід Гуперц
КінокомпаніяUFA
Тривалість153 хв.
Мованімий фільм, титри німецькою
КраїнаВеймарська республіка Веймарська республіка
Рік1927
Кошторис5 100 000 райхсмарок
IMDbID 0017136
Метрополіс у Вікісховищі?

«Метрополіс» (нім. Metropolis) — німий художній фільм Фріца Ланґа за сценарієм і паралельно написаним романом Теа фон Гарбоу. Це масштабна метафорична й науково-фантастична антиутопія, що стала найвищою сходинкою і завершенням розвитку німецького кіно-експресіонізму. Фільм став безперечною класикою й вплинув на весь наступний розвиток кіномистецтва.

Сюжет

Краєвид Нового Вавилона

Величезне футуристичне місто Метрополіс розділене на дві частини — наземну, де живуть багатії та інтелектуали, і підземну, житло робітників, які обслуговують поверхню, працюючи біля гігантських машин. Фредер, син одного із правителів Метрополіса, бачить дівчину Марію, котра приводить дітей робітників подивитися на сади на поверхні, але їх не пускають в це місце, дозволене тільки багатіям. Фредер з першого погляду закохується в Марію і спускається в машинні відділення на її пошуки. Там він бачить гігантську машину, яка ламається, калічачи і вбиваючи багатьох робіників. Вона уявляється Фредеру страхітливим ідолом, в якому спалюють людей. Фредер негайно вирушає в квартал Новий Вавилон до свого батька.

Фредер дістається до Вавилонської вежі, звідки керується все місто, де розповідає про аварію батькові Йо Фредерсену. Той розгніваний тим, що йому нічого не доповіли і обіцяє все владнати. Син дорікає батькові, що величезне місто побудовано працею людей, яких загнано в підземелля на жалюгідне існування. Втім, Йо переконаний, що це справедливо. Невдовзі йому приносять загадкові плани підземель, знайдені в постраждалих робітників. Багатій звільняє свого помічника Йосафата, котрий замовчав цей факт. Йосафата в покарання самого відправляють до підземель, він намагається застрелитися, але Фредер пропонує працювати на нього.

Фредер повертається в підземелля, де бачить знесиленого робітника 11811 й підміняє його. Фредер наказує піти до Йосафата за допомогою і віддає йому свою куртку. Однак робітник спокушається тимчасовою свободою, знайшовши в куртці гроші, він іде розважатися. Тим часом Йо відвідує винахідника Ротванга. Той, одержимий прагненням повернути кохану Гель, яка покинула його і вийшла за Фредерсена, а невдовзі померла. Винахідник створив гіноїда, проте Йо цікавить розшифровка планів. Ротванг визначає, що це прадавні катакомби. З Джо він спускається до катакомб, які також відвідує Фредер. Там Марія втішає робіників, проповідуючи про велич людини, оповідаючи переінакшену легенду про Вавилонську вежу. Хоча раби збудували її, вони не усвідомлювали високу мету її будівництва, що призвело до бунту проти хазяїв і зруйнування вежі. Тому між розумом (інтелектуалами) і руками (робітниками) мусить бути посередник — серце. Марія обіцяє, що людина, котра зуміє привести обидві касти до порозуміння, неодмінно скоро прийде. Джо замислює посіяти недовіру серед робітників до Марії. В цей час Фредер нарешті зустрічається з Марією і освідчується їй в коханні.

Ротванг біля свого гіноїда

Йо наказує Ротвангу викрасти Марію, щоб надати її подоби гіноїду і той ловить її в глибині підземель. Фредер відвідує церкву, де чує віщу проповідь про Вавилонську блудницю. Ротванг надає своєму гіноїду вигляду Марії та відправляє його підбурити народ на бунт проти справжньої Марії. Однак він не прагне виконати доручення Йо, а помститися йому за Гель, зруйнувавши все, чого він досягнув, і вбивши його сина. Фредер стає свідком розмови батька з гіноїдом та втрачає свідомість. У гарячці Фредеру ввижається Смерть, яка йде у Метрополіс, а лже-Марія постає в образі Вавилонської блудниці.

Йосафат провідує Фредера та приносить новину про Марію, котра розважає еліту, зводячи з розуму всіх чоловіків. Він здогадується, що Йо прагне повстання аби отримати підставу застосувати силу і залякавши народ, тримати робітників у вічній покорі. Лже-Марія красномовно підбурює робітників на повстання, зламати машини. Йосафат і Фредер спускаються в катакомби, де розуміють, що це не справжня Марія. Він намагаєтсья донести це до повстанців, але ті, побачивши сина свого гнобителя, кидаються убити його. Захищаючи Фредера, гине Йозеф.

Фредерсен підслуховує розмову Ротванга з Марією, з якої дізнається про його задум. Йо вступає у бій з винахідником, в ході якого Марія тікає. Тим часом повстання поглинає Метрополіс і прямує розправитися з Фредерсеном. Натовп розтрощує генератори електрики, що спричиняє затоплення підземель. Марія рятує дітей, але стикається з натовпом на чолі з Гротом, який усвідомив, що в бунті могли загинути діти. Повстанці вриваються на поверхню й збираються живцем спалити Марію, яка виявляється гіноїдом. Справжня ж Марія б'є у дзвін, привертаючи увагу натовпу. Її переслідує Ротванг, якого Фредер скидає з даху церкви.

Йо, Фредер і Марія виходять до натовпу. Грот пробує помиритися з Йо, однак той вагається. Марія називає Фредера посередником, він підштовхує батька і лідера повстанців до примирення. Фільм завершується висновком: «Посередником між розумом і руками повинне бути серце».

інші мови
català: Metropolis
čeština: Metropolis
Ελληνικά: Μετρόπολις
Esperanto: Metropolis
galego: Metropolis
македонски: Метрополис (филм)
Bahasa Melayu: Metropolis (filem)
Nederlands: Metropolis (film)
русский: Метрополис
srpskohrvatski / српскохрватски: Metropolis (film, 1927)
Simple English: Metropolis (movie)
slovenščina: Metropolis (film)
српски / srpski: Метрополис (филм)
Bân-lâm-gú: Metropolis