Мережа зберігання даних

Мере́жа зберіга́ння да́них (МЗД) (англ. Storage Area Network (SAN)) — архітектурне рішення для підключення зовнішніх пристроїв зберігання даних, таких як дискові масиви, стрічкові бібліотеки, оптичні накопичувачі, до серверів таким чином, щоб операційна система розпізнала підключені ресурси як локальні.

МЗД (SAN) характеризується наданням так званих мережевих блокових засобів (як правило за допомогою протоколів AoE), в той час як мережеві сховища даних (NAS (англ. Network Attached Storage)) націлені на надання доступу до даних, які зберігаються на їх файловій системі за допомогою мережевої файлової системи (такої як NFS, SMB/CIFS iSCSI,або AppleTalk).

Варто також звернути увагу, що категоричний поділ типу «SAN — це тільки мережеві диски, NAS — це тільки мережева ФС» є штучним: з появою iSCSI почалося взаємне проникнення технологій з метою підвищення гнучкості і зручності їх застосування. Наприклад, а 2003 році NetApp вже надавали iSCSI на своїх NAS, а EMC і HDS — навпаки, пропонували NAS-фронтенди для своїх SAN-масивів[1].

Типи мереж

Більшість мереж зберігання даних використовує протокол SCSI для зв’язку між серверами та пристроями зберігання даних на рівні шинної топології. Оскільки протокол SCSI не призначений для формування мережевих пакетів, в мережах зберігання даних використовують низькорівневі протоколи:

  • Fibre Channel Protocol (FCP), транспорт SCSI через Fibre Channel. Найчастіше використовуваний на цей час. Існує у в варіантах 1 Gbit/s, 2 Gbit/s, 4 Gbit/s, 8 Gbit/s, 10 Gbit/s, 16 Gbit/s, 20 Gbit/s.
  • iSCSI, транспорт SCSI через TCP/IP.
  • iSER, транспорт iSCSI через InfiniBand / RDMA.
  • SRP, транспорт SCSI через InfiniBand / RDMA
  • FCoE, транспортування FCP/SCSI поверх «чистого» Ethernet.
  • FCIP та iFCP, інкапсуляція та передача FCP/SCSI в пакетах IP.
  • HyperSCSI, транспорт SCSI через Ethernet.
  • FICON транспорт через Fibre Channel (використвується лише у мейнфреймах).
  • ATA over Ethernet, транспорт ATA через Ethernet.
інші мови