Мара́тська мова, мара́тхі (деванагарі: मराठी, Marāṭhī) — індоарійська мова народу маратхі, поширена в індійському штаті Махараштра, а в меншій мірі в інших частинах Індії (штати Гоа, Гуджарат, Мадх'я-Прадеш, Карнатака, Андхра-Прадеш, Таміл-Наду), Маврикії, Ізраїлі, Пакистані. Це офіційна мова штату Махараштра та союзних територій Даман і Діу і Дадра і Нагар-Хавелі. Всього мовою розмовляє близько 94 мільйонів осіб[1], для 70 млн з яких мова є рідною. Це четверта за числом носіїв мова в Індії[2] та 15-та у світі[3]. Маратхі є найстарішою з сучасних індоарійських мов, походячи приблизно з 7-10 століття[4]. Вважається, що мова виникла з санскриту через пракрит і апабхраншу, багато елементів граматики отримано з палі.