Лехітські мови

Розповсюдженість слов'янських мов

Лехітські мови — секція західнослов'янських мов, що містить три живі мові в Центральній Європі, головно в Польщі, а історично також у Брандербургу, Мекленбургу та Західній Померанії, тобто на північному сході Німеччини. Лехитські мови існували на території, де мешкали лехіцькі племена.

До лехітських мов належать:

Рисами лехітських мов є:

  • Мутація праслов'янських ě, e, ę перед альвеолярними приголосними (звук, під час вимовляння якого язик торкається до піднебіння біля альвеол) в a, o, ą, ǫ.
  • Перехід праслов'янських dj, , gi у dz [ʒ], dze [ʒe], dzy [ʒj].
  • Відсутність переходу gh.
  • Наявність носових голосних.
  • так зване четверте пом'якшення задньопіднебінних звуків у польській та кашубській мовах.

Термін лехітський походить від старої назви *lěchy для лехітських народів (на відміну від *čěchy, яке стосується до чехів).


  • Див. також

Див. також

інші мови
Afrikaans: Lechitiese tale
العربية: لغات ليختية
čeština: Lechické jazyky
dolnoserbski: Lechiske rěcy
Esperanto: Leĥaj lingvoj
hrvatski: Lehitski jezici
日本語: レヒト諸語
македонски: Лехитски јазици
Nederlands: Lechitische talen
norsk nynorsk: Lechiske språk
română: Limbi lehitice
slovenčina: Lechické jazyky
slovenščina: Lehitski jeziki
српски / srpski: Лехитски језици