Кускусоподібні

Кускусоподібні
Час існування: щонайменше з пізнього олігоцену і дотепер
Представник кускусоподібних — гігантський кенгуру
Представник кускусоподібних — гігантський кенгуру
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хребетні (Chordata)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:Сумчасті (Marsupialia)
Ряд:Кускусоподібні (Diprotodontia)
(Owen, 1866)
Родини
Acrobatidae
Burramyidae
Hypsiprymnodontidae
Macropodidae
Petauridae
Phalangeridae
Phascolarctidae
Potoroidae
Pseudocheiridae
Tarsipedidae
Vombatidae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище:Diprotodontia
Wikispecies-logo.svg Віківиди:Diprotodontia
EOL logo.svg EOL:1694
ITIS logo.svg ITIS:552297
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI:38609
Fossilworks:66275

Кускусоподібні, або «дворізцеподібні»[1] (Diprotodontia, або Phalangeriformes) — найчисельніший ряд сумчастих, на який припадає майже половина їх різноманіття. У ряді налічують 11 родин і від 110[2] до 131[3] окремих видів (в різних джерелах вказується різна кількість видів). Такі відомі представники сумчастих як кенгуру та коали належать до цього ряду. До нього ж належали і найбільші, тепер вже вимерлі, сумчасті з роду Diprotodon, а також найбільший хижий сумчастий — Thylacoleo carnifex.

Представники цього ряду дуже відрізняються за розмірами, зовнішнім виглядом та способом життя. Найбільший сучасний представник це рудий кенгуру (Macropus rufus) дорослі самці якого можуть важити до 100 кілограмів, а найменший Acrobates pygmaeus важить лише 15 грамів[4]. У більшості це травоїдні тварини і лише деякі види вторинно комахоїдні й зрідка ловлять дрібних хребетних[5]. Деякі види спеціалізуються на харчуванні соком та нектаром рослин.

Різноманітність дворізцеподібних пояснюється різноманітністю екологічних ніш, які вони займають, а представники цього ряду освоїли практично усі види наземних ландшафтів тих місць, де вони живуть. Серед них є довгоногі жителі відкритих просторів кенгуру, літуни з надродини Petauroidea, що мешкають у кроні дерев і розвинули в себе шкіряну перетинку між кінцівками, завдяки якій ширяють з гілки на гілку. Опецькуваті вомбати риють глибокі нори своїми довгими кігтями, а кускуси мають чіпкі хвости.

Поширення

Дворізцеподібні мешкають в Австралії, Тасманії, Новій Гвінеї та багатьох островах Південно-Східної Азії від Сулавесі до Соломонових островів[6][7]. Кускусів (вид Trichosurus vulpecula) та валабі було інтродуковано до Нової Зеландії. Валабі що втекли з зоопарків та приватних володінь утворили дикі популяції в Англії, особливо численні на острові Мен.

Цікаво, що хоч дворізцеподібні живуть і в Австралії й у Новій Гвінеї, ще відносно недавно, кількадесят тисяч років тому, були частиною материка Сахул, але зараз лише п'ять видів цього роду живуть і там і там, причому в Австралії вони мешкають лише у Північному Квінсленді й, імовірно, є пізніми прибульцями[8].

Як вже згадувалося вище, дворізцеподібні освоїли практично усі види наземних екосистем тих місць, де вони живуть. Єдиним винятком є вода — серед представників цього ряду немає жодного водного чи напівводного виду. Останнє є спільною рисою усіх сумчастих — внаслідок вирощування дитинчат у сумці вони в принципі не можуть освоїти водне середовище.

У густих тропічних лісах живуть кускуси та деревні кенгуру (Dendrolagus). У світлих евкаліптових та саванах мешкають коали та різноманітні валабі. Сірі кенгуру віддають перевагу вологим саванам де багато дерев, а їх руді родичі живуть навіть в сухих напівпустелях та пустелях центральної Австралії. Гірські валабі уподобали кам'янисті гірські схили, а малі бураміси живуть на кам'янистих схилах високо в горах, де півроку лежить сніг.

Сучасний ареал поширення багатьох видів склався під впливом людей — наприклад багато дрібних валабі колись жили на значних просторах материкової Австралії, але після завезення нових хижаків, таких як лисиці та коти, вціліли лише на островах, де й досі нема цих чужих для місцевої екосистеми видів. З іншого боку, деякі види призвичаїлися жити поруч з людьми не лише в агроценозах, але навіть на околицях міст.

інші мови
asturianu: Diprotodontia
azərbaycanca: İkikəsicidişlilər
български: Двурезцови
brezhoneg: Diprotodontia
català: Diprotodonts
Cebuano: Diprotodontia
čeština: Dvojitozubci
Deutsch: Diprotodontia
Ελληνικά: Διπρωτόδοντα
English: Diprotodontia
español: Diprotodontia
euskara: Diprotodontia
français: Diprotodontia
עברית: קנגוראים
Bahasa Indonesia: Diprotodontia
italiano: Diprotodontia
日本語: 双前歯目
Basa Jawa: Diprotodontia
한국어: 캥거루목
Перем Коми: Кыкодзпинняэз
Lëtzebuergesch: Diprotodontia
Limburgs: Snijtandege
latviešu: Diprotodonti
Nederlands: Klimbuideldieren
occitan: Diprotodontia
português: Diprotodontia
română: Diprotodontia
Simple English: Diprotodont
slovenčina: Kengury
slovenščina: Diprotodonti
Tiếng Việt: Bộ Hai răng cửa
Winaray: Diprotodontia
中文: 雙門齒目