Конкістадор

Пам'ятник конкістадору в Сан-Антоніо
Битва конкістадорів з індіанцями інка

Конкістадори, або конквістадори[1] (conquestadoro, від conquest — завойовувати, підкоряти) — учасники іспанських та португальських загарбницьких походів — конкісти, які у XVI столітті вирушали до Америки після її відкриття з метою загарбання цих земель і поневолення місцевого населення.

Образ

Як правило, конкістадорами були збіднілі іспанські лицарі (тобто ідальго і кабальєро). Сучасна історична наука називає такі основні аспекти їхнього виникнення: закінчення Реконкісти, політичні та економічні устремління іспанської корони (пізній період Конкісти), зубожіння дворянства і, головне, відкриття нових земель, які потребували освоєння.

Важливу роль відіграло те, що далеко від Європи іспанець ставав вільним як від королівської влади (наприклад, ситуація з виплатами на користь корони на початку XVI ст.), так і від церковної. Однією з їхніх цілей був пошук і захоплення нових земель і багатств у незнаному світі. Конкістадори провели чимало експедицій і походів на території Нового Світу. Фінансування провадилося зазвичай власним коштом кабальєрос практично без допомоги, а часто-густо і наперекір амбіціям іспанського королівського двору.

Головною перевагою була наявність закутої у броню лицарської кавалерії та вогнепальна зброя, що сприяли конкістадорам успішно нападати на індіанські поселення, причому місцеве населення зазнавало панічного страху, побачивши коней і вершників, вважаючи останніх узагалі єдиним цілим єством. Завойовницькі походи іспанських конкістадорів охоплювали кампанії у Гватемалі, Перу, Тауантінсуйу, Колумбії, Чилі, Гондурасі та на узбережжі Тихого океану.

До числа найвідоміших ватажків конкістадорів відносять Ернана Кортеса (Мексика), Франсіско де Монтехо (Юкатан у цілому), Франсиско Пісарро (Тауантінсую), Дієґо де Альмаґро (Панамський перешийок, Перу і Чилі), Васко Нуньєса де Бальбоа (Тихоокеанське узбережжя Південної Америки), Дієго Веласкеса де Куельяра, Педро де Вальдівію, Педро де Альварадо, Ґонсало.

Багато конкістадорів, як рядових солдатів, так і командирів загонів було нагороджено згодом різними королівськими дарами (титули, землі). Наприклад, маркіза Кортеса удостоїли всякими привілеями щодо податків та управління колоніями. До того всього поселенці набували у власність маєтки, в яких нащадки конкістадорів жили майже незалежними володарями, формально визнаючи владу віце-короля або генерал-капітана.

З часу Філіпа III (1598—1621) ця землевласницька аристократія Америки, так само як і корінні обивателі численних міст і муніципалітетів (Cabildos), стала зазнавати постійного гніту: перш за все шанували вихідців зі Старого Світу, що народилися в Іспанії (Chapetones). Ця система стосовно до найвпливовішої частини креолів супроводжувалася насильствами з боку влади. Призвела на початку XIX століття до відторгнення від Іспанії її багатих колоній. Прадавні прізвища конкістадорів висунули при цьому багато вождів, які керували боротьбою з метрополією.

Серед конкістадорів були й нечисленні жінки — Каталіна де Ерасо, Інес Суарес.

інші мови
Afrikaans: Conquistador
العربية: كونكيستدور
azərbaycanca: Konkistador
Boarisch: Konquistador
беларуская: Канкістадоры
български: Конкистадор
brezhoneg: Konkistador
bosanski: Konkvistador
català: Conquistador
Deutsch: Konquistador
English: Conquistador
Esperanto: Konkistadoro
euskara: Conquistador
français: Conquistador
Gàidhlig: Ceannsaichean
hrvatski: Konkvistadori
հայերեն: Կոնկիստադոր
Bahasa Indonesia: Conquistador
italiano: Conquistadores
қазақша: Конкистадор
lietuvių: Konkistadoras
latviešu: Konkistadors
македонски: Конквистадор
Bahasa Melayu: Konkuistador
norsk nynorsk: Conquistador
polski: Konkwista
português: Conquistador
Runa Simi: Qichukuq
română: Conchistador
русский: Конкистадор
srpskohrvatski / српскохрватски: Konkvistador
Simple English: Conquistador
slovenščina: Konkvistador
српски / srpski: Конкистадор
svenska: Conquistador
Kiswahili: Conquistador
Türkçe: Konkistador
Tiếng Việt: Conquistador
მარგალური: კონკისტადორი
中文: 征服者
Bân-lâm-gú: Conquistador