Золотарство

Золотарство — обробка благородних металів — золота, срібла та ін.

На території України бере свій початок у ремісничому виробництві докиївської доби. У другій половині XVII—XVIII ст. золотарі широко виготовляли сережки, персні, каблучки, оклади для ікон тощо.

Осередками золотарства були здебільшого великі міста — Київ, Чернігів, Харків, Львів, Ніжин, хоча траплялися золотарі і по селах, особливо на Гуцульщині.

Золотарі звичайно самі вдавалися до лиття благородних металів, використовуючи форми, виготовлені з глини та піску. Після охолодження металу форму розбивали й одержану річ остаточно доводили рашпілями, різцями та іншим спеціальним інструментом. Для плавлення металу використовували хатню піч або маленьке горно, вогонь у якому роздмухували за допомогою мініатюрних міхів. Ремісники вміли зварювати окремі деталі, орнаментувати свої вироби, надаючи їм привабливого вигляду.

З кінця XIX ст. золотарство в Україні почало занепадати, частково зберігаючись лише в невеликих містечках та в Карпатах.

  • Література

Література

  • Нариси з історії золотарства Галичини / Д. Ю. Зуб; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 360 c.
  • Українське золотарство. Дукачі: [укр. нар. ювелірні прикраси кінця ХVІІІ ст. і до 1930-х рр. : альбом / упоряд., передм. О. Валько ; тексти: О. Самков, Ю. Коваленко ; світлини: О. Лозинський, А. Кісь, Ю. Коваленко]. — Львів: Ін-т колекціонерства укр. мистец. пам'яток при НТШ, 2014. — 214, [1] с. : кольор. фот. ; 34х24 см. — (Серія «Українське народне мистецтво»). — Вид. коштом «Фундації мистецької книжки». — ISBN 978-966-2578-55-3
інші мови
asturianu: Orfebrería
беларуская: Злотніцтва
български: Златарство
català: Orfebreria
español: Orfebrería
français: Orfèvrerie
galego: Ourivaría
italiano: Oreficeria
Nederlands: Edelsmeedkunst
polski: Złotnictwo
português: Ourivesaria
русский: Ювелирика