Електричний опір

Класична електродинаміка
VFPt Solenoid correct2.svg
Електрика · Магнетизм

Електри́чний о́пір — властивість провідника створювати перешкоди проходженню електричного струму.

Позначається здебільшого латинською літерою , одиниця опору в системі СІОм.

Електричний опір використовується у випадках лінійної залежності електричного струму в провіднику від прикладеної напруги, і є коефіцієнтом пропорційності між падінням напруги й силою струму .

.

Опір — це величина, яка характеризує спроможність елемента перетворювати електричну енергію на теплову. Його причиною є розсіяння електронів на атомах та неоднорідностях матеріалу, по якому тече струм.

В залежності від величини питомого опору (питомий опір — величина, що чисельно дорівнює опору куба зробленого з деякої речовини з ребром 1 метр), усі матеріали поділяються на наступні групи: провідники, речовини, питомий опір яких менший за 10-5 Ом·м, діелектрики речовини, питомий опір яких більший за 108 Ом·м і напівпровідники, що займають проміжне положення. При цьому, питомий опір провідників може доходити до 10-8 Ом·м, а опір діелектриків — до 1018 Ом·м[1]

інші мови
azərbaycanca: Elektrik müqaviməti
беларуская (тарашкевіца)‎: Супор
বাংলা: রোধ
dansk: Resistans
eesti: Takistus
Kreyòl ayisyen: Rezistans (kouran)
Bahasa Indonesia: Hambatan listrik
íslenska: Rafmótstaða
日本語: 電気抵抗
한국어: 전기저항
македонски: Електричен отпор
Bahasa Melayu: Rintangan elektrik
Plattdüütsch: Elektrisch Wedderstand
norsk nynorsk: Elektrisk motstand
polski: Rezystancja
srpskohrvatski / српскохрватски: Električni otpor
Simple English: Electrical resistance
slovenčina: Elektrický odpor
slovenščina: Električni upor
chiShona: Mukweso
српски / srpski: Електрични отпор
Seeltersk: Wierstand
svenska: Resistans
தமிழ்: மின்தடை
Tagalog: Resistensiya
татарча/tatarça: Электр каршылыгы
ئۇيغۇرچە / Uyghurche: قارشىلىق
oʻzbekcha/ўзбекча: Elektr qarshilik
Tiếng Việt: Điện trở
吴语: 电阻
中文: 电阻
文言: 電阻
Bân-lâm-gú: Tiān-chó͘
粵語: 電阻