Едвін Кребс

Едвін Герхард Кребс
англ. Edwin Gerhard Krebs
Народився 6 червня 1918(1918-06-06)
Ленсінг, Айова, США
Помер 21 грудня 2009(2009-12-21) (91 рік)
Сієтл, Вашингтон, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Місце проживання Урбана і Сієтл
Діяльність біохімік[d], викладач університету, хімік
Сфера роботи біохімія
Alma mater Іллінойський університет
Іллінойський університет в Урбана-Шампейн
Washington University School of Medicine[d]
Університет Вашингтона у Сент-Луїсі[d]
Вчителі Arda Green[d][1]
Заклад Вашингтонський університет
Членство Національна академія наук США[2]
Американська академія мистецтв і наук
Royal Academy of Medicine of Belgium[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1992)

Едвін Герхард Кребс (англ. Edwin Gerhard Krebs; 6 червня 1918(19180606), Ленсінг21 грудня 2009, Сієтл, Вашингтон, США) — американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1992 рік «за відкриття, що стосуються оборотного білкового фосфорилювання як механізму біологічної регуляції».

Біографія

Едвін Кребс народився в сім'ї пресвітеріанського пастора. У 1936 вступив до Іллінойського університету, а закінчивши, — здобув медичну освіту в медичній школі в Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі (Сент-Луїс, Міссурі), в 1943. До 1946 року служив в військово-морських силах США. Після демобілізації Кребс продовжив наукову діяльність в біохімічній лабораторії Карла та Терези Корі, які отримали Нобелівську премію в 1947 році за дослідження перетворення глікогену, де він займався взаємодією протаміну та фосфорилази. Через два роки в 1948 Кребс вирішив продовжити заняття біохімією і почав працювати в Університеті Вашингтона в Сієтлі. У 1953 році разом з Едмондом Фішером, який приїхав до університету зі Швейцарії, став займатися дослідженням регуляції активності глікогенфосфорилази.

Учені виявили, що серія реакцій, що викликаються гормонами і кальцієм, призводить до активації-інактивації цього ферменту. Активація-інактивація ферменту викликалася його оборотним фосфорилюванням. Процес, який відкрили Фішер і Кребс, каталізується двома ферментами: протеїнкіназою та фасфатазою. Протеїнкінази (найпоширеніша з них — тирозинкіназа) переносять фосфатну групу з АТФ на гідроксильну групу фермента. При цьому конформація ферменту змінюється і він стає каталітично активним. Потім білкова фосфатаза відщеплює фосфатну групу і фермент повертається в початкову неактивну форму. Виявилося, що таке циклічне регулювання ферментативної активності та відповідних метаболічних процесів надзвичайно широко поширене в природі.

У 1992 році за відкриття оборотного білкового фосфорилювання Фішер і Кребс отримали Нобелівську премію з фізіології і медицини.

інші мови
العربية: إدوين كريبس
беларуская: Эдвін Крэбс
čeština: Edwin G. Krebs
español: Edwin G. Krebs
euskara: Edwin Krebs
français: Edwin G. Krebs
hrvatski: Edwin G. Krebs
Bahasa Indonesia: Edwin Krebs
italiano: Edwin Krebs
қазақша: Эдвин Кребс
Plattdüütsch: Edwin Gerhard Krebs
پنجابی: ایڈون کربز
português: Edwin Krebs
русский: Кребс, Эдвин
Simple English: Edwin G. Krebs
slovenščina: Edwin G. Krebs
Kiswahili: Edwin Krebs
Türkçe: Edwin G. Krebs
Tiếng Việt: Edwin G. Krebs
Yorùbá: Edwin G. Krebs