Долар США

Долар США
англ. United States dollar
USDnotesNew.png
Банкноти долара США
Держава(и) США США (країна-емітент),
а також:
Еквадор Еквадор
Зімбабве Зімбабве
Маршаллові Острови Маршаллові Острови
Палау Палау
Панама Панама
Сальвадор Сальвадор
Східний Тимор Східний Тимор
Федеративні Штати Мікронезії Федеративні Штати Мікронезії
Банкноти $1, $2, $5, $10, $20, $50, $100
Монети , , 10¢, 25¢, , $1
Символ $
Літерний код USD
Цифровий код 840
Центральний банк Федеральна резервна система
Веб-сайт www.federalreserve.gov
Валютні курси
1 EUR = 1,098 USD (27 березня 2020)
1 GBP = 1,222 USD (27 березня 2020)
1 UAH = 0,03557 USD (27 березня 2020)
Інфляція 1,81 % (2019)[1]
CMNS: Долар США на Вікісховищі

До́лар США або Америка́нський до́лар (англ. United States dollar, US dollar, American dollar; код: USD, символ: $) — офіційна валюта Сполучених Штатів Америки та деяких інших країн. Поділяється на 100 центів (¢). В обігу перебувають монети номіналом 1, 5, 10, 25, 50 центів і 1 долар та банкноти в 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 доларів. Правом емісії володіє Федеральна резервна система, яка виконує в США функції центрального банку.

Долар США є основною резервною та найпоширенішою валютою у світі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60 % фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.[2][3]

Символ

Символ долара
Докладніше: Символ долара

Символом долара є перекреслена вертикальною лінією латинська буква «S». Він виник у XVIII ст. внаслідок еволюції написання абревіатури «ps» — позначення монет песо Іспанської імперії, які мали широке поширення на Американському континенті з XVI по XIX століття. Літери «p» і «s» з часом стали писатися поверх один одного і перетворилися на символ «$».[4]

Інша популярна теорія пояснює походження символу від Герба Іспанії який чеканився на іспанських монетах. Він містить в собі елементи у вигляді двох Геркулесових стовпів які переплітає смужка тканини у формі літери «S».

Символ долара зазвичай пишеться перед сумою, наприклад $200, без пробілу між символом і цифрами. Символ цента (¢) — після, наприклад 25¢.

Етимологія

Див. також: Долар

У 1518 році, Ієронімус Шлік, граф Богемії почав карбувати срібні монети під назвою «Йоахімсталер» (нім. Joachimsthaler), що в перекладі з німецької розшифровується як «Долина св. Йоахіма», де добували срібло для монет. Сьогодні «Долина св. Йоахіма» відома як місто Яхимів в Чехії (тоді було в складі Королівства Богемія). Назва Йоахімсталер пізніше була скорочена до «Талер» (нім. Thaler). Обіг монети доходив до різних країн і це слово поширилося в інші європейські мови, італійською воно стало вимовлятися як «tallero», угорською «tallér», данською та шведською «daler», норвезькою «dalar» або «daler», нідерландською «daler» або «daalder», англійською «dollar».[5]

Монети, викарбувані в Йоахімсталері, пізніше дали назву монетам з інших регіонів які мали подібні розміри і вагу. Зокрема у 1575 році в Нідерландах почали карбувати монету Левендальдер (нід. Leeuwen-daalder, у перекладі «Левовий талер»). Левендальдер був типовим срібним талером, єдиною його відмінністю було зображення стоячого на задніх лапах лева — звідки й назва монети. Левендальдер був популярним засобом платежу в північноамериканській колонії Нові Нідерланди і перебував в обігу у Тринадцятьох колоніях протягом XVII та початку XVIII століть. В англомовних спільнотах нідерланська монета, за оригінальною англійською назвою талера — «dollar», називалася Левовим доларом (англ. Lion dollar).[6] За словами етимологів, в сучасній американській англійській вимова слова «dollar» є наближеною до вимови слова «daler» нідерландською мовою XVII-го ст.[7]

За аналогією з левовим доларом, іспанські песо, що були спеціально випущенні для іспанських колоній в Америці та на Філіппінах — ідентичні за вагою і формою монети номіналом 8 реалів, стали у північноамериканських британських колоніях називатися іспанськими доларами. До середини XVIII ст., іспанські долари витіснили в обігу нідерландські. Зрештою, у 1775 році таку назву отримала перша американська офіційна валюта.

У розмовній мові існують різні псевдоніми для іменування долара США. Серед найпоширеніших — бакс (-и), грінбек, зелений, та ін. Термін бакс (множина бакси, англ. buck, bucks) датується XVIII ст. і можливо походить від англійського слова Buckskin, що в перекладі означає Шкіра оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі колоністів з корінними індіанцями.[8] Грінбек та зелений походить з XIX століття коли були випущені банкноти для фінансування витрат Півночі під час Громадянської війни. Усі вони були надруковані зеленим кольором на звороті (back side).[9] Пізніше Казначейство США (US Treasury) перейняло цю традицію і зелений колір до цих пір переважає в оформленні банкнот долара США. Інколи банкноти окремих номіналів називають за прізвищами або іменами персон зображених на них. Як наприклад Бенджамін або Франклін коли мають на увазі 100 доларову купюру, Грант — 50-ти доларову, Джексон — 20-ти доларову і т.д. Свої розмовні назви мають і монети долара США.

В франкомовних середовищах долар США іноді називають «піастром». Піастрами називали грошові одиниці у французьких колоніях в Південно-Східній Азії і саме така назва американського долара була вжита в франкомовному тексті офіційного договору з Купівлі Луїзіани в 1803 році. Іменування долара США «піастром» є до цих пір поширене серед носіїв кажунського діалекту французької мови та франкомовних жителів в регіоні Нова Англія. Також піастр як сленгова назва американської валюти використовується серед франкомовних жителів Карибських островів, найбільше на Гаїті.

Історія

Протягом XVII та на початку XVIII століть найпоширенішими монетами на території Тринадцяти колоній були іспанські песо (поділялися на 8 реалів), які часто називали доларами і які широко використовувалися в іспанських колоніях в Америці в XVI-XIX століттях. Голландський левендальдер був популярним засобом платежу в колонії Нові Нідерланди (територія сучасного Нью-Йорка) і також був в обігу в англійських колоніях протягом XVII та на початку XVIII століть.

Реверс банкноти в 1/3 континентального долара (1776)

Внаслідок Американської революції (1775-1783), Тринадцять колоній отримали незалежність. Після звільнення від британського монетарного регулювання, новоутворенні штати, для фінансування потреб війни, почали випускати свої паперові гроші: номіналом 5 шилінгів у Джорджії, 6 шилінгів у штатах Коннектикут, Массачусетс, Нью-Гемпшир, Род-Айленд, Вірджинія, 7 1⁄2 шилінга у Делавер, Меріленд, Нью-Джерсі, Пенсильванія, 8 шилінгів в Нью-Йорку і Північній Кароліні та 32 1⁄2 шилінга у Південній Кароліні. Континентальний конгрес також випускав свої банкноти — Континентальні долари, номіновані в іспанських доларах. Континентальні долари сильно знецінилися під час Війни за незалежність. Основною причиною цьому було неузгодження монетарної політики між Конгресом та штатати які продовжували випускати свої грошові знаки. Зрештою він був замінений на срібний долар за курсом 1 срібний долар = 1000 континентальних доларів.[10][11]

Долар США вперше був визначений у 1792 році спеціальним Монетним Актом (англ. Coinage Act) яким вартість долара встановлялася на рівні іспанського долара. Перші монети були викарбувані Монетним двором США (заснований тим же Актом) і були схожими за вагою і вмістом срібла до іспанських доларів що карбувалися в Мексиці та Перу, тобто 371 і 4⁄16 грана чистого або 416 гран (27 грам) стандартного срібла. Одиниця «іґл» (англ. eagle, в перекладі «орел», дорівнювала 10 доларам) встановлялася на рівні 247 і 4⁄8 або 270 гран (17 грам) золота (в залежності від його чистоти). Тобто тоді у США був встановлений біметалізм (фіксована вартість золота та срібла).[12] Вартість на рівні 371 грана походить від рішення Александера Гамілтона зробити одиницю американської валюти рівною зношеній монеті іспанського песо. Нові незношені іспанські монети зазвичай мали вагу 377 гран.

Іспанські долари, американські срібні долари та мексиканські срібні песо перебували в обігу паралейно до видання ще одного Монетного Акту (Coinage Act of 1857) у 1857 році яким постановлялося що єдиною законною грошовою одиницею є долар США. Рання американська валюта не містила портретів персон як це є на сучасних монетах та банкнотах (на початку XX ст. було дозволено розміщувати портрети осіб але лише померлих). Цей принпип був свідомо прийнятий тодійшнім урядом на противагу європейській практиці розміщування портретів монархів.[13][14]

Спочатку в США не існувало центрального банку і кожен комерційний банк випускав свої банкноти (схожа система по сьогодні існує в Гонконгу та частково у Великій Британії). Першою інституцією з функціями центрального банку став Банк Північної Америки, заснований у 1781 році. У 1783 він був проданий у приватні руки і припинив функціонувати як центральний. У 1791 році Александером Гамілтоном був заснований Перший банк США який також виконував функції центрального банку. Його статут не був поновлений у 1811 році. У 1816 був заснований Другий банк США але і його статут не був поновлений у 1836, значною мірою через критику президента Ендрю Джексона. З 1837 по 1862 роки у США існувала ера вільного банкінгу коли знову емісійними центрами банкнот виступали лише комерційні банки. Протягом XIX століття, Казначеством США випускалися також так звані «Казначейські банкноти» (Treasury Note), боргові цінні папери, якими Уряд США залучав фінансування для Англо-американської війни (1812—1815). Пізніше вони знову випускалися під час фінансових криз 1837 та 1857 років і для фінансування Американо-мексиканської війни (1846—1848) та Громадянської війни (1861—1865). Під час Громадянської війни (а саме з серпня 1861 по квітень 1862) Казначеством випускались також так звані «Банкноти на вимогу» (англ. Demand Note) номіналами 5, 10 та 20 доларів. Ними уряд Півночі оплачував різноманітні військові витрати включаючи зарплату працівникам та військовим. «Банкноти на вимогу» стали першими повноцінними державними банкнотами (на відмінно від попередніх боргових паперів та приватних банкнот) які отримали широкий обіг. Саме від них походить одна з розмовних назв долара США — грінбек (англ. greenback, що можна перекласти як зелені спини), оскільки вони друкувалися зеленою фарбою на звороті (back side). На аверсі (лицьовій стороні) зображення друкувалися одночасно чорною та зеленою фарбами. Пізніше Казначейство США перейняло цю традицію і зелений колір до цих пір переважає в оформленні банкнот долара США.[9] Під час війни урядом Півдня (Конфедерації) випускався Долар Конфедеративних Штатів Америки[en].

Банкноти «United States Note» (Банкнота Сполучених Штатів) номіналом 20 та 10 доларів 1880 року друку.

У 1862 та 1863 роках були випущені Акти про Національний банк (National Bank Act) якими Конгрес заснував систему національних банків що мали перебрати на себе випуск єдиної американської валюти. Спочатку випускалися різні типи банкнот: «Банкноти Сполучених Штатів» (United States Note, з 1862 по 1971), «Банкноти Національного Банку» (National Bank Note, з 1875 по 1935), «Банкноти Федерального Резервного Банку» (Federal Reserve Bank Note, з 1915 по 1934) а також срібні та золоті сертифікати.[15] Через ряд фінансових потрясінь наприкінці XIX та на початку XX століть, у США велися дискусії про реформування системи національних банків яка могла б вести більш уніфіковану фінансову політику. Результатом стало прийняття у 1913 році «Акту про Федеральний резерв» (Federal Reserve Act) яким була створена існуюча по сьогодні Федеральна резервна система (ФРС) — структура яка об'єднала приватні національні банки та державний компонент (в особі Казначейства США) у виробленні єдиної фінансової політики.[16] Членами Федеральної резервної системи стали 12 регіональних Федеральних резервних банків які власне і є емісійними центрами «Банкнот Федерального Резерву» (Federal Reserve Note) — сучасних банкнот долара США які поступово замінили інші типи банкнот.

У 1900 році був виданий Акт яким скасовувалась система біметалізму і вводився Золотий стандарт — прив'язка долара США до золота (втім срібні монети ще продовжували випускати до 1970 року). Вартість 1 долара була встановлена на рівні 23,22 грана (1,505 грам) золота або $20,67 за 1 тройську унцію золота. Золотий стандарт переривався двічі протягом Першої світової війни (1914—1918), перший раз повністю, другий для іноземного обміну. На початку війни американські компанії мали великі борги перед європейськими кредиторами які погашали золотом. Через призупинення золотого стандарту в європейських країнах обмінний курс американського долара до, наприклад, британського фунта стерлінгів був вищим від номінального золотого паритету. Це викликало великий відтік золота з США що тривав до 31 липня 1914 коли Нью-Йоркська фондова біржа закрилася і дія золотого стандарту призупинилася. Для захисту обмінного курсу долара, Казначейно США уповноважило банки в екстреному порядку випустити нову валюту а новостворена Федеральна резервна система організувала фонд для забезпечення виплат іноземним кредиторам. Ці зусилля принесли успіх і в листопаді того ж року нові банкноти були відкликані з обігу. Золотий стандарт був відновлений в грудні 1914 коли Нью-Йорська біржа знову запрацювала.[17] До тих пір поки США залишалися нейтральними у війні, вона була єдиною країною що зберігала золотий стандарт — без обмежень в експорті та імпорті з 1915 по 1917 рік. Зі вступом Сполучених Штатів у війну (6 квітня 1917) на боці країн-членів Антанти, президент Вудро Вілсон заборонив експорт золота, тим самим призупинивши золотий стандарт для іноземного обміну. Після війни європейські країни поступово поверталися до своїх золотих стандартів, хоч і в дещо зміненому вигляді.[17][18] Перша світова війна стала першим кроком до становлення долара США як світової резервної валюти оскільки саме тоді американська економіка отримала великий поштовх до росту через збільшення експорту до союзницьких країн а сама країна перетворилася з боржника на кредитора (див. США в Першій світовій війні → Економіка США).

Під час Великої депресії в більшості країн був припинений золотий стандарт. ФРС, для збереження стандарту у США, була змушена підняти процентні стаки що підвищувало і без того не малий економічний тиск на банки. Після того як банківська паніка стала більш вираженою на початку 1933, люди почали скуповувати золоті монети так як недовіра до банків породила недовіру до паперових грошей що в свою чергу викликало погіршення дефляції та збіднення золотовалютних резервів.[17][18] Для боротьби з цим, Конгрес та президент Франклін Рузвельт пройняли ряд Актів та Указів по впровадженю політики рефляції. Серед них було призупинення золотого стандарту за винятком іноземного обміну, скасування функції золота як універсального законного засобу сплати боргів і заборона приватної власності на значні обсяги золотих монет. Указом встановлялася примусова скупка у населення золота, за винятком певного дозволеного мінімуму, за ціною $20,67 за 1 тройську унцію. У 1934 році долар було девальвовано до $35 за унцію золота.[17]

Друга світова війна спустошила європейські та азіатські економіки, залишивши економіку Сполучених Штатів відносно недоторканою.[19] Під час війни європейські уряди переправляли свої запаси золота у США та Канаду для їх захищеності перед вторгненням військ країн Осі. Значна їх частина була витрачена на покупку американських військових засобів, що дозволило цій країні накопичити великі резерви золота. Це надавало Сполученим Штатам значну економічну та політичну силу після війни.[20] Під час Другої світової війни на банкнотах долара що були в обігу на Гаваях робилася спеціальна надпечатка. Планувалося що в разі окупації Гаваї японцями такі банкноти мали бути оголошені недійсними. Також під час війни нацисти планували проведення таємної спецоперації «Бернхард», метою якої було підірвати економіку Великої Британії та США шляхом випуску в обіг великої кількості фальшивих банкнот фунта стерлінгів та долара США.

Американський та британський економісти Гаррі Декстер Вайт і Джон Мейнард Кейнс були головами делегацій своїх країн на Бреттон-Вудській конференції і зробили великий внесок у розробку післявоєнної моделі валютних відносин у світі.

Заснована у 1944 році Бреттон-Вудська система закріпила статус долара США як світової резервної валюти. За умовами системи, країни Західної Європи а також Канада, Японія та Австралія зобов'язалися прив'язати курси своїх валют до американського долара а США взяла на себе обов'язок обмінювати долари США на золото за курсом $35 за унцію. Дана система була покликана врегулювати обмінні курси валют що було необхідно для відбудови післявоєнних економік. Для підтримки цієї системи були засновані Міжнародний валютний фонд та Міжнародний банк реконструкції та розвитку, що сьогодні входить до Групи Світового банку.[21][22]

Поки Бреттон-Вудська система приходила в дію, європейські країни стикнулися з дефіцитом долара для імпорту товарів з США.[23] У 1948 році Конгрес прийняв «План Маршалла» — програму економічної допомоги Європі після Другої світової війни. План передбачав надання Європі 12 мільярдів доларів[24] (близько 100 млрд за цінами 2018 року) для імпорту з США продуктів харчування, промислового устаткування, палива, одягу, сировини, тощо. Це допомогло зберегти та відродити європейський економічний потенціал створивши джерела самозабезпечення та можливості для вже самостійного платоспроможного імпорту з США. В підсумку, План Маршалла забезпечив довготривалий позитивний ефект і для американської економіки через збільшення експорту в Європу. Схожа програма допомоги від Сполучених Штатів існувала також для Японії.[22] Цікаво що перед Планом Маршала існував деструктивний План Моргентау — програма з деіндустріалізації окупованої Німеччини для недопущення можливого відродження її військового потенціалу у майбутньому.

З відновленням повоєнних економік зростала й грошова маса у світі. У 1959 році кількість доларів що перебувала в обігу у світі перевищувала резерви золота у США (за встановленим Бреттон-Вудською системою курсу в $35 за унцію). Це створило ризики для відтоку золота зі США оскільки все більше країн зверталися за обміном своїх доларів на золото, при продовженні цієї тенденції в перспективі Сполченні Штати взагалі могли вичерпати свої резерви що означало б крах Бреттон-Вудської системи. Для недопущення цього, 1 листопада 1961 року США та 7 європейських країн уклали угоду про створення «Лондонського пулу золота» (англ. London Gold Pool) у якому США забезпечили 50% резервів, решту - європейські країни. Тобто тоді підтримка стабільних курсів в межах Бреттон-Вудської системи перейшла на забезпечення від мононаціонального американського золотого запасу до міжнародного. Це підтримало систему на деякий час. Через збільшення подальшого попиту на золото, девальвацію Банком Англії фунта в листопаді 1967 та послідуваний після цього вихід Франції з угоди, Лондонський пул золота розпався в березні 1968. Після цього США офіційно визнали політику дворівневого ринку: офіційного — для іноземних урядів за ціною $35 за унцію та приватного, де золото торгувалося за ринковими цінами. Уряд США заявив що припинить продавати золото іноземним урядам які торгують ним на приватному ринку але це все одно створювало великі ризики зловживань для учасників ринку які могли купувати золото за нижчими цінами на урядовому ринку і продавати його за вищими на приватному. Зрештою 15 серпня 1971 року, на тлі певних економіних факторів (зростання інфляції під час В'єтнамської війни, девальвації інших валют, зокрема фунта стерлінгів), президент Річард Ніксон видав указ про скасування прив'язки долара США до золота (золотого стандарту). Ця подія увійшла в історію під назвою «Ніксонівський шок» (англ. Nixon shock). Вона ознаменувала перехід долара та інших провідних валют від фіксованого режиму обмінного курсу до плаваючого, тобто ринкового визначення вартості валют. У 1976 році нова реальність була затверджена як Ямайська валютна система яка існує по сьогодні. По суті з 1971 року золото перейшло з грошової одиниці в товар а долари та інші валюти стали фіатними грошима. Після скасування золотого стандарту, ціни на золото сильно виросли — до майже $200 за унцію у 1975 та $800 у 1980.[25] Після переходу на плаваючий курс а також на тлі зростання інфляції у Великій Британії, долар США остаточно утвердився як основна резервна валюта світу. Так за даними МВФ, якщо у 1965 на долар США припадало 72% світових валютних резервів а на фунт стерлінгів, який був на другому місці, 25%, то у 1975 році на долар припадало 84%, на німецьку марку, яка піднялась на друге місце, 6%, на фунт 3%.[26]

Протягом десятиліть американський долар залишається основною резервною валютою у світі. Ним зазвичай номінуються ціни на міжнародних біржах на такі найпоширеніші за обсягом торгівлі товари як нафта, промислові метали, сільськогосподарські сировини, золото, тощо. На початку 1990-х, після падіння Залізної завіси, долар США поширився в країнах східного блоку як на державному рівні від таких організацій як Міжнародний валютний фонд або Світовий банк — для допомоги переведення економік на ринкову систему так і серед населення як засіб заощадження в посткомуністичній нестабільності. Він до цих пір зберігає поширеність серед населення і компаній як одиниця розрахунків або засіб заощадження, зокрема в Україні.[27] Довгий час валютний курс української гривні мав різні рівні прив'язки до американського долара.

За даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, у світі, станом на липень 2013 року, в обігу готівкою перебувало 1,2 трильона доларів.[28]

Монети

Докладніше: Монети США

Монетний Акт (Coinage Act) від 1792 року постановив що долар США, навідмінно від іспанського долара який поділявся на 8 реалів, буде приведений до десяткової системи числення. Було встановлено такі розмінні одиниці як «міль» (множина «мільс», англ. mill, mills, символ ₥) який дорівнював 1⁄1000 долара, «цент» (cent, ¢) — 1⁄100 долара, «дайм» (dime) — 1⁄10 долара та «іґл» (eagle, в перекладі «орел») — 10 доларів. На практиці лише «цент» використовується як розмінна одиниця долара. «Дайм» вживається для іменування монети в 10 центів, «міль» та «іґл» взагалі не відомі більшості американців, хоча мільси іноді використовуються для, наприклад, зборів податків або цін на бензин (ціни на бензин у США зазвичай вказуються в форматі $X.XX9 за 1 галон, тобто відображаються напркл. як $3.599 або частіше $3.59​9⁄10).

Монети долара США чеканяться з 1792 року. Усі вони до цих пір залишаються законними платіжними засобами. Хоча, звичайно, боністична вартість старих монет значно перевищує їх номінальну тому вони перебувають в обігу хіба що між колекціонерами. З 1934 року, випускаються обігові монети номіналами лише в 1, 5, 10, 25, 50 центів та 1 долар. Останні два номінали випускаються обмеженим тиражем тому в обігу зустрічаються рідко. Раніше випускались також номінали в 1⁄2, 2, 3, 20, центів та 2,50, 3, 5, 10 і 20 доларів. Усі монети карбуються в Монетному дворі США (United States Mint). Випускаються також різноманітні пам'ятні монети долара США.[29]

Подібно до банкнот, в США часто вживаються розмовні назви монет американського долара, як наприклад квотер (англ. quarter, в перекладі четвертак) коли мають на увазі монету в 25 центів, дайм (dime, 1⁄10 долара) — 10 центів, нікель (nickel, це була одна з перших монет виготовлена не з дорогоцінних металів а з звичайних, зокрема нікелю) — 5 центів та пенні (penny, назва походить від розмінної одиниці британського фунта) — 1 цент.

Монети американського долара мають широкий обіг лише у США та у кількох країнах з доларизованим грошовим обігом. Деякі країни (Східний Тимор, Еквадор, Панама) що офіційно прийняли долар США, використовуючи його банкноти продовжують карбувати свої монети.

Випуск припинений

Зображення
(аверс/реверс)
Номінал
(розмовна назва)
Дата випускуМеталАверсРеверсДіаметр
(мм)
Маса
(гр)
ГуртГравер
1888 cent obv.jpg1909 Indian Cent NGC MS65RD Reverse.pngОдин цент
«Голова індіанця»
1859–190995 % Cu, 5 % ZnГолова індіанцяНомінал
дубовий вінок
193,11ГладкийДжеймс Лонгекр
2010 cent obverse.jpgLincoln Cent Wheat Reverse.pngОдин цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)»
1909–195895 % Cu, 5 % ZnАвраам ЛінкольнНомінал
пшеничні колоски
193,11ГладкийВіктор Бреннер
1943s steel cent obv.jpg1943s steel cent rev.jpgОдин цент
«Лінкольн»
«(Пшеничний цент)»
1943СтальАвраам ЛінкольнНомінал
пшеничні колоски
192,7ГладкийВіктор Бреннер
2010 cent obverse.jpg2005 Penny Rev Unc D.pngОдин цент
«Меморіал Лінкольна»
1959–200997.5 % Zn, 2,5 % CuАвраам ЛінкольнМеморіал Лінкольна193,11ГладкийВіктор Бреннер
Френк Гаспарро
Liberty Head Nickel 1883 NoCents Obverse.pngLiberty Head Nickel 1883 NoCents Reverse.pngП'ять центів
«Свобода»
1883–191375 % Cu, 25 % NiГолова СвободиНомінал
дубовий вінок
21,215ГладкийЧарльз Барб'є
Buffalo Nickel 1913 Type 1 Obverse.pngIndian Head Buffalo Reverse.pngП'ять центів
«Індіанець»
1913–193875 % Cu, 25 % NiГолова індіанцяБізон21,215ГладкийДжеймс Фрейзер
1914 Barber Dime NGC MS64plus Obverse.png1914 Barber Dime NGC MS64plus Reverse.pngДайм
«Барб'є»
1892–191690 % Ag, 10 % CuГолова СвободиНомінал
вінок з агрокультур
17,912,5РубчастийЧарльз Барб'є
1943D Mercury Dime obverse.jpg1943D Mercury Dime reverse.jpgДайм
«Меркурій»
1916–194590 % Ag, 10 % CuМеркурійПучок стріл
оливкова гілка
17,912,5РубчастийАдольф Вайнман
1903 proof Barber quarter obverse.jpg1914 Barber Quarter NGC AU58 Reverse.pngЧверть долара
«Барб'є»
1892–191690 % Ag, 10 % CuГолова СвободиГерб США24,36,25РубчастийЧарльз Барб'є
Standing Liberty Quarter Type2 1924D Obverse.pngStanding Liberty Quarter Type2 1924D Reverse.pngЧверть долара
«Свобода, що стоїть»
1916–193090 % Ag, 10 % CuФігура СвободиОрел24,36,25РубчастийГерман Макнейл
Півдолара
«Барб'є»
1892–191590 % Ag, 10 % CuГолова СвободиГерб США30,612,5РубчастийЧарльз Барб'є
Walking Liberty Half Dollar 1945D Obverse.pngWalking Liberty Half Dollar 1945D Reverse.pngПівдолара
«Свобода, що йде»
1916–194790 % Ag, 10 % CuФігура СвободиОрел30,612,5РубчастийАдольф Вайнман
Franklin Half 1963 D Obverse.pngFranklin Half 1963 D Reverse.pngПівдолара
«Франклін»
1947–196390 % Ag, 10 % CuБенджамін ФранклінДзвін30,612,5РубчастийДжон Сіннок
1879S Morgan Dollar NGC MS67plus Obverse.png1879S Morgan Dollar NGC MS67plus Reverse.pngОдин долар
«Морган»
1878–1904, 192190 % Ag, 10 % CuГолова СвободиОрел,
лавровий вінок
38,126,73РубчастийДжордж Морган
Peace dollar obverse.jpgPeace dollar reverse.jpgОдин долар
«Мирний»
1921–193590 % Ag, 10 % CuГолова СвободиОрел,
промені сонця
38,126,73РубчастийАнтоніо де Франчізі
1974S Eisenhower Obverse.jpg1974S Eisenhower Reverse.jpgОдин долар
«Ейзенхауер»
1971–197875 % Cu, 25 % Ni
79 % Cu-Ni, 21 % Ag
Дуайт ЕйзенхауерОрел,
місячний пейзаж
38,122,68
24,59
РубчастийФренк Гаспарро
1999 SBA Obv P.png1999 SBA Rev P.pngОдин долар
«Сюзан Ентоні»
1979–1981, 199991,67 % Cu, 8,33 % NiПортрет Сьюзен ЕнтоніОрел,
місячний пейзаж
26,58,1РубчастийФренк Гаспарро
1914-D half eagle obverse.jpg1914-D half eagle reverse.jpg2,5 долара
«Голова індіанця»
1908–1916, 192990 % Au, 10 % CuГолова індіанцяОрел184,18РубчастийБелла Пратт
1914-D half eagle obverse.jpg1914-D half eagle reverse.jpgП'ять доларів
«Голова індіанця»
1908–1916, 192990 % Au, 10 % CuГолова індіанцяОрел1821,6РубчастийБелла Пратт
1932 eagle obverse.jpg1932 eagle reverse.jpgДесять доларів
«Голова індіанця»
«Орел
Сент-Годенса»
1907–193390 % Au, 10 % CuГолова індіанцяОрел26,9216,718РубчастийОгастес Сент-Годенс
1904 double eagle obverse.jpg1904 double eagle reverse.jpgДвадцять доларів
«Голова Свободи»
«Подвійний орел»
1849–190790 % Au, 10 % CuГолова індіанцяОрел34,133,431РубчастийДжеймс Лонгекр
Specimen1Obv.jpgSpecimen1Rev.jpgДвадцять доларів
«Сент-Годенс»
«Подвійний орел
Сент-Годенса»
1907–193390 % Au, 10 % CuПостать Свободи
на фоні променів сонця
Орел
на фоні променів сонця
34,133,431РубчастийОгастес Сент-Годенс

Випускаються по сьогодні

Зображення
(аверс/реверс)
Номінал
(розмовна назва)
Дата випускуМеталАверсРеверсДіаметр
(мм)
Маса
(гр)
ГуртГравер
2010 cent obverse.jpgUS One Cent Rev.pngОдин цент
«пенні»
2010–до сьогодні97.5 % Zn, 2,5 % CuАвраам ЛінкольнЩит, що символізує об'єднану державу192,50ГладкийВіктор Бреннер,
Лінделл Басс
Jefferson-Nickel-Unc-Obv.jpgUS Nickel Reverse.jpgП'ять центів
«нікель»
1938–до сьогодні1938-: 75 % Cu, 25 % Ni
1942-1945: 56 % Cu, 35 % Ag, 9 % Mn
Томас ДжефферсонСадиба Монтічелло21,215ГладкийФелікс Шлаг
Dime Obverse 13.pngDime Reverse 13.pngДесять центів
«дайм»
1946–до сьогодні1946-1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-: 75 % Cu, 25 % Ni
Франклін РузвельтСмолоскип,
оливкова,
дубова гілка
17,912,5РубчастийДжон Сіннок
98 quarter obverse.png98 quarter reverse.pngЧверть долара
«квотер»
1932–до сьогодні1932-1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-: 75 % Cu, 25 % Ni
Джордж ВашингтонОрел,
пучок стріл,
оливкові гілки
24,36,25
5,67
РубчастийДжон Фланеган
US 50 Cent Obv.pngUS 50 Cent Rev.pngПівдолара
«халф»
(обмежений випуск)
1964–до сьогодні1964: 90 % Ag, 10 % Cu
1965-1970: 60 % Cu, 40 % Ag
1971-: 90 % Cu, 10 % Ni
Джон КеннедіГерб США30,612,5
11,34
РубчастийГілрой Робертс,
Френк Гаспарро
Anverso de la Moneda de un dólar estadounidense.pngОдин долар
«Сакагавея»
(обмежений випуск)
1979—1981, 1999-до сьогодні88,5 % Cu, 6 % Zn, 3,5 % Mn, 2 % NiСакагавеяРізні, в залежності від року випуску26,58,1літери і зіркиГленна Гудейкер

Банкноти

У 1913 році була створена, існуюча по сьогодні, Федеральна резервна система (ФРС) — структура яка об'єднала приватні національні банки та державний компонент (в особі Казначейства США) у виробленні єдиної фінансової політики.[16] Членами Федеральної резервної системи є 12 регіональних Федеральних резервних банків які є емісійними центрами «Банкнот Федерального Резерву» (Federal Reserve Note) — сучасних банкнот долара США які поступово замінили інші типи банкнот. Раніше були банкноти таких типів як «Банкноти Сполучених Штатів» (United States Note, з 1862 по 1971), «Банкноти Національного Банку» (National Bank Note, з 1875 по 1935) та «Банкноти Федерального Резервного Банку» (Federal Reserve Bank Note, з 1915 по 1934). Кожен з банків має свої літерні та цифрові коди які зазначаються на випущених ними банкнотах. Перша серія Банкнот Федерального Резерву була випущена у 1914 році і включала такі номінали як 5, 10, 20, 50 та 100 доларів. У 1918 були випущені банкноти в 500, 1000, 5000 та 10 000 доларів. Дані великі номінали використовувалися в основному лише в міжбанківських розрахунках. Вони ще були перевипущенні у серіях 1928 та 1934 років але з 1969 стали вилучатися через впровадження електронних банківських платежів. У 1963 Казначейство США впровадило випуск 1-доларової банкноти а у 1973 2-доларової, остання однак друкується обмеженим тиражем тому в обігу зустрічається рідко.

Протягом усієї історії дизайн Банкнот Федерального Резерву особливо не змінювався. На усіх них продовжують друкувати зображення переважно чорною фарбою на аверсі та зеленою на звороті. Найбільші зміни відбулися в серіях 1928 (зменшення розміру бакнот), 1996 (збільшення розміру портретів, загальна світліша тональність) та 2004-2009 років (ще більш світла тональнсть в номіналах 5, 10, 20 доларів, зникнення овального обрамлення портретів, червоні смуги прапора США на аверсі 50-ти доларів, яскравий напис номіналу на звороті 100-доларової купюри та нові візуальні елементи захисту). Незмінними з початку їх випуску залишаються банкноти в 1 та 2 долари. Серед спільних елементів що присутні на усіх банкнотах є печатки ФРС та Казначейства по обидва боки від портретів (на 1- та 2-доларових купюрах зліва від портретів є печатки Федеральних резервних банків що їх випустили) та надпис «In God We Trust» (В Бога Ми Віримо). Банкноти останьої серії мають такі елементи захисту від підробок як водяний знак, захисна стрічка, «Сузір'я Євріона», друк номіналу що змінює колір при різних кутах зору, тощо. У 2013 році в обіг була введена нового дизайну 100-доларова банкнота (серії 2009) в якій появилися такі помітні елементи захисту як вплетена "3D стрічка", із зображенням Дзвону Свободи що змінюється написом «100», та зображення чорнильниці що змінює колір при зміні кута зору.[30] Усі банкноти друкуються Бюром Гравіювання і Друку (Bureau of Engraving and Printing) на папері що виробляється фабрикою Crane Currency (м. Бостон) і який складається з бавовни (75%) та льону (25%).

Нижче в таблицях наведенні зображення Банкнот Федерального Резерву (Federal Reserve Note) починаючи з серії 1928 року.

Випуск припинений

Серії 1928–1995
ЗображенняНоміналОписДата випуску
АверсРеверсАверсРеверспершогоостаннього
5 28abf.jpg5dollarreverse.jpg$5Авраам ЛінкольнМеморіал Лінкольна19281995
US $10 1934 Note Front.jpgUS $10 1934 Note Back.jpg$10Александер ГамілтонМіністерство фінансів США
US-Series-1995-$20-Obverse.jpg20dollarreverse.jpg$20Ендрю ДжексонБілий дім
$50 Dollar Bill Series 1969C Front.jpg$50 Dollar Bill Series 1969C Back.jpg$50Улісс ГрантКапітолій1993
US $100 1990 Federal Reserve Note Obverse.jpgUS $100 1990 Federal Reserve Note Reverse.jpg$100Бенджамін ФранклінІндепенденс-холл
500 USD note; series of 1934; obverse.jpg500 USD note; series of 1934; reverse.jpg$500Вільям Мак-КінліНапис "Five Hundred Dollars"1934
1000 USD note; series of 1934; obverse.jpg1000 USD note; series of 1934; reverse.jpg$1000Гровер КлівлендНапис "One Thousand Dollars"
US $5000 1934 Federal Reserve Note.jpgUS $5000 1934 Federal Reserve Note Reverse.jpg$5000Джеймс МедісонНапис "Five Thousand Dollars"
10000 USD note; series of 1934; obverse.jpg10000 USD note; series of 1934; reverse.jpg$10 000Салмон Чейз[en]Напис "Ten Thousand Dollars"
Серії 1996–2006
ЗображенняНоміналОписДата випуску
АверсРеверсАверсРеверспершогоостаннього
US $5 series 2003A obverse.jpgUS $5 series 2003 reverse.jpg5 доларівАвраам ЛінкольнМеморіал Лінкольна19992006
US $10 Series 2003 obverse.jpgUS $10 Series 2003 reverse.jpg10 доларівАлександер ГамілтонМіністерство фінансів США2003
US $20 Series 1996 Obverse.jpgUS $20 Series 1996 Reverse.jpg20 доларівЕндрю ДжексонБілий дім19962001
US $50 Series 1996 Obverse.jpgUS $50 Series 1996 Reverse.jpg50 доларівУлісс ГрантКапітолій
Usdollar100front.jpgUS $100 series 2006 reverse.jpg100 доларівБенджамін ФранклінІндепенденс-холл2006

Випускаються по сьогодні

ЗображенняНоміналРозміри (мм)Основний
колір
Опис
АверсРеверсАверсРеверсДата
US one dollar bill, obverse, series 2009.jpgUS one dollar bill, reverse, series 2009.jpg1 долар156 × 66,3чорно-зеленийДжордж ВашингтонВелика печатка1963–до сьогодні
US $2 obverse.jpgUSTwoDollarBillBack.jpg2 долари
(обмежений випуск)
156 × 66,3чорно-зеленийТомас ДжефферсонДекларація незалежності США1976–до сьогодні
New five dollar bill.jpgSeries2006 NoteBack 5.jpg5 доларів156 × 66,3чорно-зелено-жовтийАвраам ЛінкольнМеморіал Лінкольна2006–до сьогодні
US10dollarbill-Series 2004A.jpgUS $10 Series 2004 reverse.jpg10 доларів156 × 66,3чорно-зелено-жовтийАлександер ГамілтонМіністерство фінансів США2004–до сьогодні
US $20 Series 2006 Obverse.jpgUS $20 Series 2006 Reverse.jpg20 доларів156 × 66,3чорно-зелено-жовтийЕндрю ДжексонБілий дім2004–до сьогодні
50 USD Series 2004 Note Front.jpg50 USD Series 2004 Note Back.jpg50 доларів156 × 66,3чорно-зеленийУлісс ГрантКапітолій2004–до сьогодні
Obverse of the series 2009 $100 Federal Reserve Note.jpgNew100back.jpg100 доларів156 × 66,3чорно-зелено-синійБенджамін ФранклінІндепенденс-холл2009–до сьогодні
Емісійні центри банкнот долара США
Номер округуЛітерний кодМісцезнаходження центруФедеральний резервний банк
1AБостонФедеральний резервний банк Бостона
2BНью-ЙоркФедеральний резервний банк Нью-Йорка
3CФіладельфіяФедеральний резервний банк Філадельфії
4DКлівлендФедеральний резервний банк Клівленда
5EРичмондФедеральний резервний банк Ричмонда
6FАтлантаФедеральний резервний банк Атланти
7GЧикагоФедеральний резервний банк Чикаго
8HСент-ЛуїсФедеральний резервний банк Сент-Луїса
9IМіннеаполісФедеральний резервний банк Міннеаполіса
10JКанзас-СітіФедеральний резервний банк Канзас-Сіті
11KДалласФедеральний резервний банк Далласа
12LСан-ФранцискоФедеральний резервний банк Сан-Франциско

Долар США як світова резервна валюта

Див. також: Резервна валюта

Після Другої світової війни Долар США став основною резервною валютою у світі. Це пояснюється домінуючою роллю американської економіки і політичної системи як найбільшої і однієї з найрозвиненіших та найстабільніших в світі. Дане становище було закріплене Бреттон-Вудською валютною системою.

На американський долар стабільно припадає більше половини світових національних золотовалютних запасів. У 1980-х роках, з піднесенням економік Німеччини та Японії, побутувала думка що дойчмарка і єна будуть конкурувати з доларом як резервні валюти і поділять світ на три валютні блоки. Однак з початку 1990-х поширеність єни у світі почала падати через неочікувану рецесію японської економіки а дойчмарка з 1999 була замінена на євро. З 2002 року після введення готівкового євро спостерігалася тенденція до зниження частки накопичень в американських доларах що було викликано бажанням центробанків диверсифікувати свої резерви. Однак з 2008 після глобальної фінансової кризи ця тенденція сповільнилася, оскільки долар вважався більш стабільною валютою-сховищем.

Серед факторів які підтримують статус американського долара як основної резервної валюти у світі економісти називають розмір національної економіки (за розміром номінального ВВП Економіка США є найбільшою у світі), важливість економіки у міжнародній торгівлі (США є одним з найбільших експортерів та імпортерів товарів і послуг у світі), розмір, розвиненість та відкритість фінансових ринків, конвертованість валюти, прив'язування до неї валютних курсів інших валют (станом на 2019 рік до долара США прив'язані курси більше 20 валют) та макроекономічна політика в країні.[31]

На початок XXI століття долар США займає перше місце у світі за об'ємами торгівлі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Також від 40 до 60 % фінансових операцій у світі обчислюються в американських доларах.[2][3]

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2018201720162015201420132012201120102009200820072006200520042003200220012000199919981997199619951984198319821980197619721970
Долар США61,68 %62,72 %65,36 %65,74 %65,17 %61,27 %61,49 %62,69 %62,24 %62,15 %63,77 %63,87 %65,04 %66,51 %65,51 %65,45 %66,50 %71,51 %71,13 %71,01 %69,28 %65,10 %61,98 %58,96 %65,8 %68,5 %68,4 %67,2 %76,6 %78,6 %77,2 %
Євро20,68 %20,16 %19,14 %19,15 %21,21 %24,21 %24,07 %24,44 %25,76 %27,70 %26,21 %26,13 %24,99 %23,89 %24,68 %25,03 %23,65 %19,18 %18,29 %17,90 %
Німецька марка13,79 %14,48 %14,67 %15,75 %12,1 %11,2 %12,4 %14,8 %8,8 %4,6 %1,9 %
Японська єна5,20 %4,90 %3,96 %3,75 %3,55 %3,82 %4,09 %3,61 %3,66 %2,90 %3,47 %3,18 %3,46 %3,96 %4,28 %4,42 %4,94 %5,04 %6,06 %6,37 %6,24 %5,77 %6,71 %6,77 %5,4 %4,7 %4,6 %4,3 %2,1 %0,1 %
Британський фунт4,43 %4,53 %4,34 %4,72 %3,70 %3,99 %4,04 %3,84 %3,94 %4,25 %4,22 %4,82 %4,52 %3,75 %3,49 %2,86 %2,92 %2,70 %2,75 %2,89 %2,66 %2,58 %2,68 %2,11 %2,8 %2,6 %2,4 %2,9 %1,9 %7,1 %10,4 %
Китайський юань1,89 %1,23 %1,07 %
Канадський долар1,84 %2,03 %1,94 %1,78 %1,75 %1,83 %1,43 %
Австралійський долар1,62 %1,80 %1,69 %1,77 %1,60 %1,82 %1,46 %
Французький франк1,62 %1,44 %1,85 %2,35 %1,0 %1,1 %1,3 %1,7 %1,6 %0,9 %1,1 %
Швейцарський франк0,15 %0,18 %0,17 %0,27 %0,24 %0,27 %0,21 %0,08 %0,13 %0,12 %0,14 %0,16 %0,17 %0,15 %0,17 %0,23 %0,41 %0,25 %0,27 %0,23 %0,33 %0,35 %0,30 %0,33 %2,0 %2,3 %2,7 %3,2 %2,2 %1,0 %0,7 %
Нідерландський гульден0,27 %0,35 %0,24 %0,32 %
Інші2,50 %2,44 %2,34 %2,83 %2,79 %2,80 %3,22 %5,33 %4,27 %2,88 %2,20 %1,83 %1,81 %1,74 %1,87 %2,01 %1,58 %1,31 %1,49 %1,60 %4,50 %3,86 %4,48 %4,87 %10,9 %9,6 %8,2 %5,9 %6,8 %7,7 %8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Валютний курс

Графік «Індексу долара» (1967—2015)

Незважаючи на статус основної резервної валюти у світі, долар США однак не є «найтвердішою» за валютним курсом серед інших головних валют. Так загалом з 1960 по 2019 рік він зміцнів відносно британського фунта на 112 %, австралійського долара на 59 % та канадського долара на 36 %, однак ослаб відносно японської єни на 69 % та швейцарського франка на 77 %. Відносно євро з 1999 (коли він був запроваджений) по 2019 рік, американський долар зміцнів на 3 %. Відносно валют-попередників євро таких як французький франк та німецька марка, долар США, з 1960 по 1998 рік, зміцнів на 14 % відносно франка але ослаб на 59 % відносно марки.[32]

Так званий «Індекс долара», який розраховує вартість долара США відносно шести валют основних торговельних партнерів США, з 1967 по 2019 рік знизився на 24 відсоткових пунктів (з 120 до 96).[33] Загалом протягом усього цього часу індекс плавно знижувався хоч і мав значні хвилі зростання. Примітно що основні хвилі зростання індексу припадають на регіональні (неамериканські) фінансові кризи, такі як Боргова криза латиноамериканських країн (1980-ті рр.), Азійська фінансова криза (1997) або Європейська боргова криза (2014—2015), під час яких відповідні регіональні валюти знецінювалися що в свою чергу породжувало попит на резервні валюти, в основному на долар США. Натомість Глобальна фінансова криза 2008 року, яка почалася саме з США, особливо на індекс долара не вплинула. Це можна пояснити тим що хоч дана криза й почалася з США, згодом вона поширилася майже на увесь світ.

Графіки валютного курсу долара США по відношенню до євро (з 1999 р.), британського фунта та японської єни (обидва з 1990)
(на перших двох — к-сть доларів за один євро та фунт відповідно, на третьому — к-сть єн за один долар)
Поточний обмінний курс USD
На Minfin.com.ua(укр.)AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На XE.com(англ.)AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH
На fxtop.com(англ.)AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH

Див. також

Примітки

  1. Historical Inflation Rate inflationdata.com, процитовано: 14.03.2020
  2. а б Top 8 Most Tradable Currencies investopedia.com, November 14, 2015
  3. а б Чому саме долар став світовою валютою BBC, 10 квітня 2009
  4. Florian Cajori ([1929]1993). A History of Mathematical Notations (Vol. 2). New York: Dover, 15–29. 0-486-67766-4
  5. National Geographic. June 2002. p. 1. Ask US.
  6. Dutch Colonial – Lion Dollar. Coins.lakdiva.org. Процитовано October 17, 2018. 
  7. etymologiebank.nl. etymologiebank.nl. Процитовано October 17, 2018. 
  8. Buck. Online Etymology Dictionary. Процитовано October 17, 2018. 
  9. а б Paper Money Glossary. Littleton Coin Company. Процитовано October 17, 2018. 
  10. Newman, Eric P. (1990). The Early Paper Money of America (вид. 3). Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 17. ISBN 0-87341-120-X. 
  11. Wright, Robert E. (2008). One Nation Under Debt: Hamilton, Jefferson, and the History of What We Owe. New York, New York: McGraw-Hill. с. 50–52. ISBN 978-0-07-154393-4. 
  12. Mint, U.S. Coinage Act of 1792. U.S. treasury. 
  13. Engraving and printing currency and security documents:Article b. Legal Information Institute. Процитовано December 19, 2013. 
  14. Matt Soniak (July 22, 2011). On the Money: Everything You Ever Wanted to Know About Coin Portraits. Mental Floss. Процитовано October 17, 2018. 
  15. 31 U.S. Code § 5115. United States currency notes Кодекс Сполучених Штатів
  16. а б banks; nature of obligation; redemption. Title 12. Кодекс Сполучених Штатів
  17. а б в г Crabbe, Leland (June 1989). The International Gold Standard and U.S. monetary policy from World War I to the New Deal. Federal Reserve Bulletin. 
  18. а б Bernanke, Ben (March 2, 2004). Remarks by Governor Ben S. Bernanke: Money, Gold and the Great Depression. At the H. Parker Willis Lecture in Economic Policy, Washington and Lee University, Lexington, Virginia. 
  19. Tassava, Christopher. The American Economy during World War II. Economic History Association. 
  20. Rockoff, Hugh (1998). The economics of World War II. New York: Cambridge University press. с. 117. ISBN 978-0521785037. 
  21. Meier, Gerald (1974). Problems of a World Monetary Order. New York: Oxford University Press. с. 38. ISBN 9780195030105. 
  22. а б Eichengreen, Barry (2011). Exorbitant Privilege; The Rise and Fall of the Dollar. New York: Oxford University press. с. 44–49. ISBN 0199931097. 
  23. Mayer, Martin (February 1981). The Fate of the Dollar. New York: Signet. с. 4. ISBN 978-0451096128. 
  24. Milestones: 1945–1952 - Office of the Historian. history.state.gov. Процитовано 2016-06-06. 
  25. Gold prices fxtop.com
  26. World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд
  27. Рівень доларизації в Україні вдвічі вищий за природній - НБУ УНІАН, 11 квітня 2019
  28. How Currency Gets into Circulation. Федеральний резервний банк Нью-Йорка. July 2013. Процитовано 2016-05-23. 
  29. The United States Mint Coins and Medals Program. Department of the Treasury. Процитовано October 17, 2018. 
  30. Нова 100-доларова купюра з'явиться в обігу сьогодні РБК-Україна, 08.10.2013
  31. An Historical Perspective on the Reserve Currency Status of the U.S. Dollar Казначейство США, процитовано: 01.07.2019
  32. Графік валютного курсу долара США відносно євро та інших валют за роками fxtop.com
  33. U.S. Dollar Index marketwatch.com

Посилання

інші мови
Alemannisch: US-Dollar
العربية: دولار أمريكي
azərbaycanca: ABŞ dolları
башҡортса: АҠШ доллары
Boarisch: US-Dollar
žemaitėška: JAV duoleris
беларуская: Долар ЗША
беларуская (тарашкевіца)‎: Амэрыканскі даляр
български: Щатски долар
भोजपुरी: अमेरिकी डालर
বিষ্ণুপ্রিয়া মণিপুরী: ইউ এস ডলার
bosanski: Američki dolar
Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄: Mī-gĭng
нохчийн: АЦШ доллар
čeština: Americký dolar
словѣньскъ / ⰔⰎⰑⰂⰡⰐⰠⰔⰍⰟ: Амєрїканьскъ доларъ
Чӑвашла: АПШ долларĕ
Deutsch: US-Dollar
Ελληνικά: Δολάριο ΗΠΑ
Esperanto: Usona dolaro
eesti: USA dollar
Nordfriisk: US-Dooler
贛語: 美金
kriyòl gwiyannen: Dollar amériken
Avañe'ẽ: Dólar
客家語/Hak-kâ-ngî: Mî-kîm
hrvatski: Američki dolar
հայերեն: ԱՄՆ դոլար
interlingua: Dollar statounitese
Bahasa Indonesia: Dolar Amerika Serikat
íslenska: Bandaríkjadalur
Jawa: Dolar AS
Адыгэбзэ: АШЗ-м и доллар
қазақша: АҚШ доллары
한국어: 미국 달러
къарачай-малкъар: АБШ-ны доллары
Кыргызча: АКШ доллары
Lëtzebuergesch: US-Dollar
latviešu: ASV dolārs
Māori: USD
македонски: Американски долар
Bahasa Melayu: Dolar Amerika Syarikat
Mirandés: Dólar amaricano
မြန်မာဘာသာ: အမေရိကန်ဒေါ်လာ
Plattdüütsch: US-Dollar
Nederlands: Amerikaanse dollar
norsk nynorsk: US-dollar
پنجابی: امریکی ڈالر
Runa Simi: Amirikanu dollar
rumantsch: Dollar american
română: Dolar american
русский: Доллар США
русиньскый: США долар
саха тыла: АХШ дуоллара
davvisámegiella: USA dollár
srpskohrvatski / српскохрватски: Američki dolar
Simple English: United States dollar
slovenčina: Americký dolár
slovenščina: Ameriški dolar
српски / srpski: Амерички долар
тоҷикӣ: Доллари ИМА
Türkmençe: Dollar
татарча/tatarça: АКШ доллары
ئۇيغۇرچە / Uyghurche: ئامېرىكا دولىرى
oʻzbekcha/ўзбекча: AQSh dollari
vepsän kel’: AÜV:oiden dollar
Tiếng Việt: Đô la Mỹ
吴语: 美圓
中文: 美元
文言: 美金
Bân-lâm-gú: Bí-kim
粵語: 美金
isiZulu: IDola