Джордж Сантаяна

Джордж Сантаяна
George Santayana
George Santayana.jpg
Народився16 грудня 1863(1863-12-16)[1][2][3][4]
Мадрид, Провінція Мадрид[d], Іспанія[5] або San Bernardo street[d], Мадрид[6]
Помер26 вересня 1952(1952-09-26)[5][1][2][3][4] (88 років)
Рим, Провінція Рим, Лаціо, Італія[5]
Рак шлунка
ПохованняКампо Верано
ГромадянствоFlag of Spain.svg Іспанія
ПроживанняАвіла[6] і Beacon Street[d][6]
Ім'я при народженніJorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana y Borrás
ПсевдонімGeorge Santayana
Діяльністьфілософ, письменник, [d], есеїст і викладач університету
Alma mater • Гарвардський університет
 • Гумбольдтський університет Берліна
 • Королівський коледж, Кембрідж
ЗакладГарвардський університет
Конфесіяагностицизм

Джордж Сантая́на (англ. George Santayana, ісп. Jorge Agustín Nicolás Ruiz de Santayana, іспанське ім'я Хо́рхе Агусти́н Нікола́с Руїс де Сантая́на; 16 грудня 1863, Мадрид — 26 вересня 1952, Рим) — американський філософ і письменник іспанського походження. Все життя зберігаючи іспанське громадянство, Сантаяна писав англійською, виріс і здобув освіту в США і вважається представником передусім американської культури, хоча більшу частину життя провів у різних країнах Європи.

Відомий завдяки шеститомній праці «Життя розуму» («The life of reason», 1905—1906), працям «Скептицизм і тваринна віра» («Scepticism and animal faith», 1923), «Останній пуританин» («The last puritan», 1935) та іншим, а також есе, віршам та романам.

Філософія

Філософія Сантаяни має гуманістичну спрямованість. За Сантаяною, основна задача філософії має полягати не в поясненні світу, а у напрацюванні «морального ставлення» до нього.

Головна думка філософії Сантаяни полягає в тому, що найдосконалішим відношенням людини до світу є естетичне ставлення, і рівень розвитку суспільства визначається не виробництвом матеріальних благ, а кількістю енергії, витраченої на «прикрашання життя і культуру уяви». Філософ був впевнений, що «в науці існує всепроникний, неминучий і мінливий елемент поезії… Наука є мисленнєвим акомпанементом мистецтва». В «Житті розуму» він розглядав науку, мистецтво, суспільство і релігію з точки зору «моральних благ», що досягаються людством в його прагненні встановити рівновагу з середовищем. Сантаяна вважав, що «сама природа тягне за собою свій ідеал і що прогресивна організація ірраціональних імпульсів творить раціональну думку».

В галузі політичної філософії Сантаяна був прихильником ідеї «еліти» на противагу ідеї демократії.

інші мови