Дейлі телеграф

The Daily Telegraph
DailyTelegraph-SYD.pngЛоготип
Daily Telegraph Allied Troops Marching To Athens 2 December 1916.jpg
Перша шпальта газети 19 вересня 2011
Тип щоденна газета
Формат широкоформатна

Власник Telegraph Media Group
Редактор Кріс Еванс ( англ. Chris Evans) - випуски з понеділка по п'ятницю, Єн Макгрегор ( англ. Ian MacGregor) - суботній випуск [1]
Заснована 1855
Політична належність правоцентризм, консерватизм
Мова англійська
Ціна £1,40 (понеділок-п'ятниця)
£2,00 (субота) [2]
Головний офіс 111 Buckingham Palace Road, London, SW1W 0DT
Наклад 544,546 [3]
ISSN 0307-1235

Веб-сторінка:
telegraph.co.uk

Дейлі Телеграф ( англ. The Daily Telegraph, іноді просто The Telegraph) — щоденна британська газета, заснована 1855 року. Одна з найбільш популярних і багатотиражних газет у Великій Британії поряд із Таймс, Гардіан і Індепендент. Середній щоденний тираж становить понад 600 тис. примірників. Виходить у Лондоні та поширюється у Великій Британії і за кордоном.

Газета була заснована Артуром Слаєм [en] як «Дейлі Телеграф енд Кур’єр» (The Daily Telegraph and Courier).

З 2004 року належить Девіду та Фредеріку Барклі [en].

Історія

«Дейлі Телеграф енд Кур’єр» (The Daily Telegraph and Courier) як двопенсове видання на чотирьох сторінках вийшло 29 червня 1855 р. через два тижні після відміни гербового збору [ru].

Видавцем газети став лондонський власник однієї з друкарень на Фліт-Стріт та засновник «Санді Таймс» Джозеф Мозес Леві [en] (Joseph Moses Levy). Першочерговим завданням нового видання стала критика герцога Кембриджського, кузена королеви Вікторії, героя Кримської війни і лютого ворога військових реформ. Модель цього 4-шпальтового видання була типовою для свого часу: редакційні статті, оголошення, новини. Крім того Дейлі Телеграф енд Кур’єр постійно друкувала листи редактору.

Полковник Слай не знався на літературному стилі, і як редактор також виявився невдахою. За декілька місяців він заборгував Леві купу грошей і той забрав Дейлі Телеграф за борги.

Джозеф Леві вирішив перетворити газету на цікаве чтиво для широкої публіки. Незабаром видання заявило про себе як про «найбільше, найкраще та найдоступніше в світі», знизивши ціну до 1 пенса. Завдяки такій ціновій політиці Дейлі Телеграф швидко стає чемпіоном Великої Британії за накладами. У січні 1856 р. продається 27 тис примірників щодня, а у березні початковий обсяг збільшився на половину. [4]

Газета стає родоначальницею так званої британської «пенні-прес». Один зі співвласників газети Едвард Леві-Лоусон [en] фактично передбачив ідеї сенсаційної журналістики, дещо «американізувавши» видання, увівши значний обсяг новин та використавши різноманітні заголовки. Через три роки тираж «Дейлі Телеграф енд Кур’єр»’’ перевищив наклад усіх ранкових газет разом узятих.

У жовтні 1856 р. видання відмовилося від слова «Кур’єр» у назві. 1858 р. - додалося ще 8 сторінок.

У 1860-х рр. - «Дейлі Телеграф» починає активно підтримувати лібералів, заявивши про себе як про серйозного опонента консервативної «Таймс» (The Times).

У 1880-х рр. газета відмовилася від підтримки лібералів і стала консервативною, якою залишається до сьогодні.

1877 р. - «Дейлі Телеграф» стала газетою з найбільшим щоденним тиражем у світі – 250 тис. примірників.

1927 р. – лорд Кемроуз [en] став власником «Дейлі Телеграф». Обсяг продажу газети, яка колись мала гігантський наклад, скоротився до 84 тис. прим. Але після «вливання» такого видання, як «Морнінг Пост» [en] (The Morning Post), аудиторія «Дейлі Телеграф енд Морнінг Пост» зросла до 100 тис. читачів, а до 1939 р. продавалося вже 750 тис. примірників. [5]

У повоєнні часи «Дейлі Телеграф енд Морнінг Пост» була найтиражнішою якісною газетою (1,4 млн прим.). Саме тоді стало можливим не тільки поновити недільну споріднену газету «Санді Телеграф» (Sunday Telegraph), але й створити кольоровий додаток, що виходив по п’ятницях «Дейлі Телеграф Уїкенд» (The Daily Telegraph Weekend).

Недільний випуск газети запускався двічі: у 1899 р. (спроба була невдалою, і видання закрилося після семи випусків) і у 1961 р.

У 1986 р. права на газету викупив канадський медіамагнат Конрад Блек [en], який прибутком цікавився більше, ніж контентом. 1994 р. – наклад вперше опустився нижче позначки 1 млн примірників. Блек вимушений був піти на пониження роздрібної ціни видання з 50 до 30 пенсів. Цього ж року «Дейлі телеграф» вирішила об’єднатися з «Дейлі експрес» (Daily Express), з якою вже друкувалися на спільній поліграфічній базі.

У 2004 р. на світовому ринку ЗМІ відбувся переворот. Контроль над цілим сонмом відомих світових газет, включаючи британську «Дейлі Телеграф», перейшов у нові руки. Близнюки-мільярдери Девід і Фредерік Барклі [en] купили за 260 млн. фунтів стерлінгів (468 млн. доларів) контрольний пакет акцій видань компанії Холінгер [en] (Hollinger) лорда Конрада Блека. Компанії Холінгер належали газети «Дейлі Телеграф», американська «Чикаго Сан Таймс» (Chikago Sun Times), ізраїльська «Джерусалем пост» (The Jerusalem Post) і ще півтори сотні місцевих газет в Америці і Європі.

Сам же Конрад Блек був звільнений з посади голови групи компаній на тлі звинувачень в незаконних фінансових діях. Ці звинувачення він, втім, відкидав. Однак його відхід відкрив шлях для братів Барклі, яким належить видавнича група Скотсмен [en] (Scottsman), готель Рітц [en] (Ritz) та мережа магазинів Літлвуд (Littlewood), які торгують за катологами. Купівля Холінгер, яка видає «Дейлі Телеграф», зробила братів Барклаїв фігурами не тільки фінансовими, а й політичними, адже газета активно підтримує консерваторів.

інші мови
Afrikaans: Daily Telegraph
العربية: ديلي تلغراف
беларуская: The Daily Telegraph
Ελληνικά: The Daily Telegraph
Հայերեն: The Daily Telegraph
Bahasa Indonesia: The Daily Telegraph
ქართული: The Daily Telegraph
नेपाल भाषा: देली टेलीग्राफ
norsk nynorsk: The Daily Telegraph
русский: The Daily Telegraph
Simple English: The Daily Telegraph
slovenčina: The Daily Telegraph
slovenščina: The Daily Telegraph
oʻzbekcha/ўзбекча: Deyli telegraf
Tiếng Việt: The Daily Telegraph