Гепатит C

Гепатит C
Електронний мікрознімок вірусу гепатиту C (масштаб = 50 нм)
Електронний мікрознімок вірусу гепатиту C (масштаб = 50 нм)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10B17.1, B18.2
OMIM609532
DiseasesDB5783
MedlinePlus000284
eMedicinemed/993 ped/979
MeSHD006526
CMNS: Гепатит C на Вікісховищі

Гепати́т C (також — вірусний гепатит С) — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C[en] (HCV)[1] і уражає як печінку, так й інші внутрішні органи та тканини лімфоїдного та нелімфоїдного походження (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо) - так звана позапечінкова локалізація вірусу. Інфекція часто перебігає безсимптомно, але хронічна її форма призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, чи раку печінки (гепатокарциноми). Зараження відбувається парентерально, від прямого попадання вірусу з крові у кров, під час внутрішньовенного вживання наркотиків, чи при переливанні крові, внаслідок погано стерилізованого медичного обладнання. Вірус зберігається в печінці у близько 85 % інфікованих. Стандартно гепатит C лікують за допомогою противірусної терапії, і 50—80 % людей, що проходять таке лікування, видужують.

За деякими оцінками, 130—170 мільйонів людей у світі інфіковані гепатитом C. Початок наукових досліджень HCV припадає на 70-ті роки ХХ ст., існування вірусу гепатиту C доведено на генетичному рівні в 1989 році[2]. Гепатит С заражає тільки людей і в експерименті шимпанзе[3]. На сьогодні не відомо про наявність цієї хвороби у інших тварин. Вакцину проти гепатиту С поки що не створили.

Гепатит C часто не має симптомів, але хронічна інфекція може спричинити прогресуючий фіброз печінки, а за кілька років — цироз. При прогресуванні цирозу виникає печінкова недостатність, може іноді розвиватися цироз-рак печінки. Через розширення вен стравоходу та шлунку ймовірне виникнення смертельної кровотечі.

Пегільовані інтерферони і рибавірин — були десятки років стандартними ліками від гепатиту С. Але в останні роки їх все більше заміщають у лікуванні гепатиту С нові препарати прямої противірусної дії, які в основі своїй є інгібіторами протеази і полімерази. Хворі на цироз чи рак печінки потребують трансплантації печінки, але після трансплантації вірус, як правило, повертається.[4] Станом на 2017 рік хворобу вважають виліковною, адже за новими схемами лікування видужують більше 95 % пацієнтів, тоді як при лікуванні рибавірином і препаратами інтерферону цей відсоток ледь досягав 50.

Етіологія

Вірус гепатиту C — це дрібний вірус з одноланцюговою РНК, що має оболонку.[4] Він є членом роду hepacivirus родини Flaviviridae.[5] Розрізняють сім основних генотипів HCV (1-7).[6] У Сполучених Штатах генотип 1 спричиняє 70 % випадків, генотип 2 — 20 %, а кожен із решти генотипів — 1 %.[7] Генотип 1 також найчастіше зустрічається у Південній Америці та Європі.[4] В Україні переважають генотипи 1 і 3.

інші мови
azərbaycanca: Hepatit C
تۆرکجه: هپاتیت سی
беларуская: Гепатыт C
беларуская (тарашкевіца)‎: Гепатыт С
български: Хепатит C
català: Hepatitis C
čeština: Hepatitida C
Deutsch: Hepatitis C
ދިވެހިބަސް: ހެޕަޓައިޓިސް ސީ
Ελληνικά: Ηπατίτιδα C
English: Hepatitis C
español: Hepatitis C
eesti: C-hepatiit
euskara: C hepatitis
فارسی: هپاتیت سی
français: Hépatite C
galego: Hepatite C
עברית: הפטיטיס C
hrvatski: Hepatitis C
magyar: Hepatitis C
Հայերեն: Հեպատիտ C
Bahasa Indonesia: Hepatitis C
italiano: Epatite C
日本語: C型肝炎
ქართული: C ჰეპატიტი
한국어: C형 간염
Кыргызча: Гепатит С
Latina: Hepatitis C
lietuvių: Hepatitas C
latviešu: C hepatīts
македонски: Хепатит Ц
монгол: Гепатит С
Bahasa Melayu: Hepatitis C
Nederlands: Hepatitis C
norsk nynorsk: Hepatitt C
português: Hepatite C
română: Hepatită C
русский: Гепатит C
srpskohrvatski / српскохрватски: Hepatitis C
Simple English: Hepatitis C
slovenčina: Hepatitída typu C
slovenščina: Hepatitis C
shqip: Hepatiti C
српски / srpski: Хепатитис Ц
svenska: Hepatit C
Kiswahili: Homanyongo C
тоҷикӣ: Ҳепатити Си
Tagalog: Hepataytis C
Türkçe: Hepatit C
Tiếng Việt: Viêm gan siêu vi C
中文: 丙型肝炎
粵語: 丙型肝炎