Галілео (супутникова навігація)

Логотип проекта

Галілéо (англ. Galileo) — супутникова система навігації Європейського Союзу та Європейського космічного агентства,— як альтернатива американській системі GPS та російській ГЛОНАСС. Проект вартістю 10 мільярдів доларів названий на честь італійського астронома Галілео Галілея.

Європейська система призначена для вирішення навігаційних завдань для будь-яких рухомих об'єктів з точністю менше одного метра. Крім країн європейського співтовариства, досягнуті домовленості на участь у проекті з державами — Китай, Ізраїль, Південна Корея й Україна. Крім того, ведуться переговори з представниками Аргентини, Австралії, Бразилії, Чилі, Індії, Малайзії.Очікувалося, що Галілео стане до ладу в 2013, коли на орбіту буде виведено всі 30 запланованих супутників (27 операційних і 3 резервних) і космічний сегмент буде доповнений наземною інфраструктурою, що має два центри управління й глобальну мережу передавальних і приймальних станцій.

На відміну від американської GPS і російської ГЛОНАСС, система Галілео не контролюється національними військовими відомствами, однак, у 2008 році парламент ЄС ухвалив резолюцію «Значення космосу для безпеки Європи», згідно з якою допускається використання супутникових сигналів для військових операцій, що проводяться в рамках європейської політики безпеки. Розробку системи здійснює Європейське космічне агентство. Загальні витрати оцінюються в понад 10  млрд євро.[1]

15 грудня 2016 року відбувся остаточний запуск системи. [2] [3]

Історія проекту

Порівняння орбіт різних НС

Концепція європейської глобальної супутникової системи позиціонування Galileo була запропонована спільно Німеччиною, Великою Британією, Францією і Італією 1999 року. Мережа проектувалася для цивільних потреб якGPS-сумісне рішення, що визначає координати точніше. Рішення про початок робіт над проектом було ухвалене ЄС і Європейським космічним агентством (ЄКА) 26 травня 2003 року[джерело?].

Створювалася система у відповідь на російську супутникову систему навігації, відому як «ГЛОНАСС» («Глобальна навігаційна супутникова система»), і американську GPS. Європейський Союз запустив власний проект такого роду — European Geostationary Navigation Overlay Service (EGNOS), в межах якого буде розгорнуто мережу супутників Galileo. Для успішної роботи системи потрібно було вивести на орбіту Землі 27 супутників. Проте ЄС мав намір запустити 32 супутники (з урахуванням резервних). При цьому наголошувалося, що передбачено до 2013 року фінансування мало забезпечити створення й запуск лише 22 супутників. Планувалося, що надалі фінансування програми буде розширено. Повноцінний запуск системи Galileo був запланований на 2014 рік[джерело?].

Компанії Surrey Satellite Technology з Великої Британії та OHB System з Німеччини виграли тендер на створення перших 14 супутників, які мали сформувати європейську навігаційну систему Galileo. Всього на фінансування цієї програми було виділено € 566 млн, при цьому Surrey Satellite Technology мала отримати 40% від цієї суми. Відзначалося, що Surrey Satellite Technology (з персоналом близько 300 чоловік) мала розробити навігаційне обладнання для супутників Galileo, яке включає атомний годинник і систему передачі сигналів. У той же час OHB System мала створити платформу супутників[джерело?].

Запуск проекту Galileo кілька разів відкладався, а вартість його реалізації відповідно переглядалася. Так, розрахована спочатку вартість реалізації проекту становила € 1,8 млрд, потім ця сума збільшилася до € 5 млрд. За заявами розробників, Galileo значно перевершує систему GPS, засновану на технологіях 70-х років минулого століття. Для порівняння, точність позиціонування GPS становить 10 м, у той час як для Galileo цей показник — менше 1 м. Крім того, Galileo зможе надавати й деякі додаткові сервіси, які зараз недоступні в GPS.

інші мови
Ελληνικά: Galileo
lietuvių: Galileo
português: Galileo