Внебовзяття Марії

Внебовзяття (взяття на Небеса) Діви Марії.

Внебовзя́ття Пресвятої Діви Марії[1] (лат. Assumptio Beatae Mariae Virginis), також Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну славу, Внебовзяття Богородиці, Небовзяття Богородиці — християнський догмат про взяття Діви Марії на Небеса. Складова вчення Католицької церкви, частини православних, давньосхідних і протестантських церков.

За католицьким догматом, після закінчення земного життя Діви Марії, її душа і тіло були взяті до Небес. Після цього Богородиця була коронована Королевою Небес. У католицькому богослов’ї остаточно не вирішене питання, чи Успіня Богородиці означає її смерть, хоча більшість середньовічних західних богословів уважали, що Пречиста дійсно померла.

Вчення про Внебовзяття існувало в Церкві з часів середньовіччя, але було визнано догматом лише 1 листопада 1950 року Римським Папою Пієм XII у апостольській конституції «Munificentissimus Deus»[en]. Догмат був підтриманий Другим Ватиканським собором в конституції «Lumen Gentium». Святкується 15 серпня. Цьому святові передує піст, який закінчується ввечері 14 серпня.

Термін Вознесіння Діви Марії є помилковим[2], оскільки: 1) «Вознесіння» вживається лише стосовно Христа («Вознесіння Христове»), який сам піднявся («вознісся») на Небеса; 2) «Внебовзяття» (лат. Assumptio) і «Вознесіння» (лат. Ascensio) — різні богословські поняття; Ascensio означає, що Христос сам возноситься (активний стан), а Assumptio — що Марію підносить Христос (пасивний стан).

інші мови
žemaitėška: Žuolėnė
беларуская (тарашкевіца)‎: Унебаўзяцьце Найсьвяцейшай Панны Марыі
فارسی: عروج مریم
hrvatski: Velika Gospa
interlingua: Assumption de Maria
Bahasa Indonesia: Maria Diangkat ke Surga
한국어: 성모 승천
Lëtzebuergesch: Léiffrawëschdag
lietuvių: Žolinė
Nedersaksies: Moregodsdag
srpskohrvatski / српскохрватски: Velika Gospa
slovenščina: Marijino vnebovzetje
中文: 圣母升天