Великдень

Великдень
Великдень

Воскресіння Христа. (П'єро делла Франческа, XV ст.)
Офіційна назваСвітле Воскресіння Христове
Інші назвиПасха
Заснованона честь воскресіння Ісуса Христа
Типхристиянський
Датаперша неділя після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня
Святкуваннявночі і рано вранці богослужіння в церквах, святкування у колі сім'ї, народні гуляння, відвідування хресних батьків й родичів, могил рідних
ТрадиціїВеликоднє привітання; освячення крашанок, пасок
Пов'язаний зМ'ясопуст, Масниця, Прощена неділя, Великий піст, Вербна неділя, Страсний тиждень, Світла седмиця (Світлий тиждень), Вознесіння Господнє, День Святої Трійці, Петрів піст
Паска із Закарпаття, Пряшов
Паска із Закарпаття

Вели́кдень[1], Воскресі́ння Христо́ве[2] (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ; стцерк.-слов. Великъ дьнь, пол. Wielkanoc), Па́сха[3], іноді Па́ска[4] (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסחпесах — проходження повз) — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества. Дата свята не є сталою і кожного конкретного року обчислюється за місячно-сонячним календарем (перехідне свято).

Старозавітна Пасха — Песах святкується на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра[5].

Походження свята

За синоптичними Євангеліями розп'яття Ісуса Христа відбулося 15 нісана. Євангеліст Іван проте уточнює, що Ісус помер 14 нісана — в час коли жертвували ягнят у Храмі на свято песах. Таким чином для перших християн страсті Христові, Його смерть стали сподіванням на звільнення. Сам Христос стає Агнцем Божим: «..Пасха наша, Христос, принесений у жертву»[6]. Опис воскресіння Христового наведений у всіх Євангеліях, та веде свій початок з єрусалимської громади. Звідти і походить перший вигук, яким відкриваються пасхальні літургії по всьому світі: «Христос справді воскрес …(і з'явився Симонові).»[7]. За євангелістами, Воскресіння Христа є виключно дією Бога, при якій не була присутня жодна людина. Лише наслідки цієї дії були представлені спочатку близькому оточенню Христа — жінкам з його батьківщини, що бачили його смерть та поховання і які раптом відкрили, що гріб, куди його поклали, став пустий. Тут ангел сповістив їм про воскресіння та послав їх до апостола Петра й інших учнів. За євангеліями від Матвія та Марка ангел посилає учнів у Галілею для зустрічі з воскреслим Ісусом. Євангелісти Іван та Лука в доповнення описують зустрічі з Ісусом у Єрусалимі та його околицях.

Агнець Божий
інші мови
Afrikaans: Paasfees
Alemannisch: Ostern
አማርኛ: ፋሲካ
Ænglisc: Ēaster
العربية: عيد القيامة
asturianu: Pascua
azərbaycanca: Pasxa
башҡортса: Пасха
Boarisch: Ostan
žemaitėška: Velīkas
Bikol Central: Pasko nin Pagkabuhay
беларуская: Вялікдзень
беларуская (тарашкевіца)‎: Вялікдзень
български: Великден
বাংলা: ইস্টার
brezhoneg: Pask
bosanski: Uskrs
Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄: Bô-uăk-cáik
Cebuano: Pagkabanhaw
corsu: Pasqua
čeština: Velikonoce
kaszëbsczi: Jastrë
Чӑвашла: Mункун
Cymraeg: Pasg
dansk: Påske
Deutsch: Ostern
Thuɔŋjäŋ: Aköljonbɛ̈nyrɔt
Zazaki: Pasxalya
Ελληνικά: Πάσχα
emiliàn e rumagnòl: Pasqua
English: Easter
Esperanto: Pasko
español: Pascua
euskara: Pazkoa
فارسی: عید پاک
føroyskt: Páskir
français: Pâques
Nordfriisk: Puask
Frysk: Peaske
Gaeilge: Cáisc
Gagauz: Paskellä
Gàidhlig: A' Chàisg
गोंयची कोंकणी / Gõychi Konknni: Kristachea Jivontponnachem Fest - Easter
Gaelg: Yn Chaisht
客家語/Hak-kâ-ngî: Fu̍k-fa̍t-chiet
עברית: פסחא
हिन्दी: ईस्टर
hrvatski: Uskrs
hornjoserbsce: Jutry
Kreyòl ayisyen: Pak (fèt)
magyar: Húsvét
Հայերեն: Զատիկ
Bahasa Indonesia: Paskah
Interlingue: Pasca
Ido: Pasko
íslenska: Páskar
italiano: Pasqua
日本語: 復活祭
Basa Jawa: Paskah
ქართული: აღდგომა
Адыгэбзэ: ӀутӀыж
қазақша: Пасха
ಕನ್ನಡ: ಈಸ್ಟರ್
한국어: 부활절
Перем Коми: Ыджытлун
Ripoarisch: Ostere
Lëtzebuergesch: Ouschteren
Limburgs: Paosje
lumbaart: Pasqua
lingála: Pásika
لۊری شومالی: عئید پاک
lietuvių: Velykos
latgaļu: Leldīne
latviešu: Lieldienas
мокшень: Очижи
Malagasy: Paska
олык марий: Кугече
македонски: Велигден
മലയാളം: ഈസ്റ്റർ
मराठी: ईस्टर
кырык мары: Когечӹ
Bahasa Melayu: Hari Easter
မြန်မာဘာသာ: အီစတာပွဲတော်နေ့
Nāhuatl: Paxcua
Napulitano: Pasca crestiana
Plattdüütsch: Oostern
Nedersaksies: Poaske
Nederlands: Pasen
norsk nynorsk: Påske
norsk: Påske
Nouormand: Pâques
occitan: Pascas
Livvinkarjala: Äijypäivy
Ирон: Куадзæн
Deitsch: Oschder
Pälzisch: Ostern
polski: Wielkanoc
português: Páscoa
Runa Simi: Paskwa
rumantsch: Pasca
română: Paști
armãneashti: Paști
русский: Пасха
русиньскый: Великдень
sardu: Pasca
sicilianu: Pasqua
Scots: Pace
davvisámegiella: Beassážat
srpskohrvatski / српскохрватски: Uskrs
Simple English: Easter
slovenčina: Veľká noc
slovenščina: Velika noč
Gagana Samoa: Motu o Eseta
shqip: Pashkët
српски / srpski: Ускрс
svenska: Påsk
ślůnski: Wjelgonoc
తెలుగు: ఈస్టర్
Türkçe: Paskalya
татарча/tatarça: Олы көн бәйрәме
اردو: ایسٹر
vepsän kel’: Äipäiv
Tiếng Việt: Lễ Phục Sinh
West-Vlams: Poaschn
walon: Påke
吴语: 复活节
მარგალური: თანაფა
Zeêuws: Paese
中文: 復活節
Bân-lâm-gú: Koh-oa̍h-cheh
粵語: 復活節
isiZulu: IPhasika