Велика лондонська пожежа

Велика лондонська пожежа.

Велика лондонська пожежа — масштабна пожежа в Лондоні, що тривала з 2 вересня 1666 по 4 вересня 1666 року.

Хід подій

Рано вранці 2 вересня 1666 року в Лондоні почалась пожежа — на Пуддінг-Лейн загорівся дім королівського пекаря Томаса Фаррінора, який забув на ніч загасити піч, тривала пожежа протягом чотирьох днів, з 2 по 5 вересня 1666 року. За декілька хвилин вогонь охопив усю вулицю, а за два дні згоріло дві третини міста — 13200 будинків, близько 90 церков (у тому числі кафедральний собор Св. Павла), багато громадських будівель. Вважається, що пожежа позбавила даху над головою 70 тисяч осіб — при тодішньому населенні центральної частини Лондона в 80 тисяч. Точно невідомо, скільки людей загинуло при пожежі; тільки 16 осіб вважаються загиблими, але значна кількісь жертв не були обліковані. Крім того, вогонь міг кремувати багатьох, залишаючи невпізнанні останки.

Перша будівля зайнялась відразу після опівночі в неділю, 2 вересня. Вогонь почав швидко поширюватися містом у західному напрямку. Для припинення пожежі тоді, як правило, застосовували метод руйнування будівель навколо спалаху, аби зупинити вогонь. Це не зробили тільки тому, що лорд-мер пан Томас Бладворт не був упевнений у доцільності цих заходів. Коли він нарешті наказав зруйнувати будівлі, було вже надто пізно. Деякі люди вважали, що підпал вчинили іноземці, імовірно голландці чи французи. Обидві країни були ворогами Англії під час Другої англо-голландської війни, яка тривала в той час.

У понеділок пожежа продовжила поширюватись на північ, до центру Лондона. У вівторок вогонь розповсюдився на більшу частину міста, зруйнувавши Собор святого Павла, і перейшов на протилежний берег річки Фліт. Спроба загасити вогонь, як вважають, увінчалася успіхом через те, що стих східний вітер, і гарнізону Тауера за допомогою пороху вдалося створити протипожежні розриви між будинками для запобігання подальшого поширення на схід. Пожежа погрожувала аристократичному району Вестмінстер (сучасний Вест-Енд), палацу Вайтхолл і більшості з приміських нетрів, проте вогонь не зміг досягти цих округів.

Соціальні та економічні проблеми, які виникли внаслідок цього стихійного лиха, були дуже великими. Карл II закликав погорільців виїхати з Лондона і влаштуватися в іншому місці. Він побоювався, що в Лондоні спалахне заколот серед тих, хто втратив своє майно. Незважаючи на численні радикальні пропозиції, Лондон був реконструйований за тим же планом, що й до пожежі. Пожежа, як повідомляється, також допомогла позбавитися від Великої чуми, яка лютувала в Лондоні в 1665 році.

інші мови
беларуская (тарашкевіца)‎: Пажар у Лёндане 1666 году
Bahasa Indonesia: Kebakaran Besar London
한국어: 런던 대화재
Bahasa Melayu: Kebakaran Besar London
srpskohrvatski / српскохрватски: Veliki požar u Londonu
Simple English: Great Fire of London
中文: 倫敦大火
粵語: 倫敦大火