Велика Ретра

Механізм дії Великої Ретри

Велика Ретра (грец. Μεγάλη Ῥήτρα — буквально Велика Постанова) — усно проголошена Конституція стародавньої Спарти, запропонована законодавцем 8 століття до н. е. Лікургом.

Велика Ретра являє собою одне з двох найзначніших органів класичної грецької прямої демократії, іншим була Еклесія в Афінах. В обох випадках головною метою було обмеження привілеїв та забезпечення рівних прав усім громадянам полісу. Водночас спартанський механізм додатково обмежувався необхідністю для прийняття важливого рішення дістати згоду від герусії, ефорату і царів.

Історія

Згідно з переказом, який передає Плутарх у «Порівняльних життєписах», направило Лікурга пророцтво Дельфійського оракула, який так відповів[1]:

Вибудуй храм Зевсу-Гелланію і Афіні-Гелланії, поділи народ на філи

і оби, встанови Раду з тридцяти членів, разом з вождями, і нехай час від часу народ збирається між Бабікою і Кнакіоном. Пропонувати закони і збирати голоси повинен ти, остаточне ж рішення має належати народу.

Хоча сам Плутарх далі додає, що «Ретрами» Лікург назвав свої постанови для того, щоб переконати всіх громадян, наче вони дані оракулом і являють ніщо інше, як його відповіді на питання Лікурга[2].

В середині VII століття до н. е. Полідор і Теопомп внесли доповнення до первісної Ретри і навіть переконали громадян, що так наказав оракул. Це доповнення дозволяло розпускати Збори в разі, якщо вони не затверджували рішення, оголосити їх шкідливими, такими, що приносять шкоду і перекручують пропозиції[1]:

Якщо народ ухвалить погано, царям і старійшинам піти.
інші мови