Бернар де ла Віль де Ласепед

Бернар де ла Віль де Ласепед
фр. Bernard Germain de Lacépède і фр. Bernard-Germain de Lacépède
Comte de La Ville-sur-Illon La Cépède BGE.jpg
Народився26 грудня 1756(17561226)
Ажен
Помер6 жовтня 1825
Епіне-сюер-Сейн
ГромадянствоFlag of France.svg Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьполітик, зоолог, композитор, натураліст, іхтіолог, викладач університету
ВідомийІхтіологія
ЗакладПаризький університет
ЧленствоSociété Philomathique de Paris[d]
Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Les Neuf Sœurs[d]
Масонство
Паризька медична академія[d]
Баварська академія наук
Academy of Sciences of Turin[d]
Титулграф
Посададепутат Національної асамблеї Франції, Q17457216?, пер Франції[d], член Охоронного сенату[d] і пер Франції[d]
Конфесіякатолицтво
Рідде ла Віль
БатькоЖан-Жозеф Médard
АвтографSignature - Bernard Germain de Lacépède.gif
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Arms of the Royal Society.svg Член ЛКТ

Бернар-Жермен-Етьєн де ла Віль-сюр-Ілона де Ласепед (*фр. Bernard Germain Étienne de Laville-sur-Illon, comte de Lacépède, 26 грудня 1756 —6 жовтня 1825) — французький політичний діяч та науковець-іхтіолог часів правління Бурбонів та Бонапартів.

Життєпис

Походив зі знатного роду де ла Віль. Син Жана-Жозефа Медарда де ла Віля. Народився у Ажені (Гієнь) у 1756 році. Рано тратив батьків. Успадкував від стрийка маєтності та титул графа де Ласепеда. Замолоду захопив натуральною історією, ставши шанувальником графа де Бюффона. Водночас навчився гарно грати на фортепіано та органі. 1778 року Бернар Ласепед стає масоном і увійшов до найбільшої масонсьої ложи «Дев'ять Сестер». У 1796 році став членом Інституту Франції. Своїми першими працями з натуральної історії 1781 року привернув увагу до себе Бюффона.

1785 року за рекомендацією Жорж-Луї де Бюффона і Луї Добантона призначено наглядачем (субдемонстратором) в природничо-історичному кабінеті королівського саду.

Після революції він став професором Національного музею природної історії. Водночас брав участь у реформуванні французького масонства. У 1791 році обирається депутатом Законодавчих зборів, обіймав посаду до 1792 року. 1791 року був віце-президентом Законодавчих зборів.

З утворення 1793 року якобинського уряду Ласепед залишив Париж, оскільку виступав критиком терору. Він сховався у містечку Левіль-сюр-Орж. 1795 року повертається до Парижу. Того ж року стає постійним секретарем Французької академії наук.

У 1799 році стає сенатором, незабаром отримує Орден Почесного легіону. У 1801 році обирається президентом сенату. 1803 року стає першим Великим канцлером ордену Почесного легіону. Водночас членом Руанської академії.

У 1804 році призначається імператором Наполеоном I державним міністром. Водночас з Келлерманом створив масонську ложу «Святий Наполеон». 1806 року членом Імператорського товариства. У 1807—1808 та 1811—1813 роках був головою Сенату імперії. 1808 року отримав від імператора земельний маєток, що давав дохід 25 тис. франків на рік та титул графа імперії. 1812 року обирається іноземним членом Королівської академії Швеції.

У 1814 році Людовик XVIII зробив Ласепеда пером Франції. Того ж року отримав перство від Наполеона I під час Ста днів, яке втратив 1815 року після повернення Бурбонів. У 1819 році отримав нове підтвердження перства (з титулом барона) від короля Людовика XVIII. При цьому був провідник очільник масовнства, членом Великої ложі Франції.

Він помер 1825 року в Епіне-сюр-Сені.

інші мови