Барбара Такман

Барбара Вертгайм Такман
Barbara Wertheim Tuchman
Barbara W. Tuchman.JPG
При народженніБарбара Вертхайм
Народження30 січня 1912(1912-01-30)
 США Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Смерть6 лютого 1989(1989-02-06) (77 років)
 США Ґринвіч, Коннектикут
Національністьєврейські американці[d]
ГромадянствоFlag of the United States.svg США
Alma materГарвардський університет, Коледж Редкліфф і Університет штату Огайо
Мова творівАнглійська
Рід діяльностіПрозаїк
Журналіст
Історик
Роки активності:1938 —1988 (письменник)
ЖанрІсторична література
ЧленАмериканська академія мистецтв і наук
БатькоMaurice Wertheim[d]
ЧоловікЛестер Р. Такман
ДітиJessica Mathews[d]
Нагороди та премії
Пулітцерівська премія за нехудожній прозовий твір 1963 та 1972 роки

Барбара Вертгайм Такман у Вікісховищі?

Барбара Вертгайм Такман (англ. Barbara Wertheim Tuchman, 30 січня 1912(19120130), Нью-Йорк, США — 6 лютого 1989, Ґринвіч, Коннектикут, США) — американський історик та автор, двічі лауреат Пулітцерівської премії за нехудожній прозовий твір — за книги «Серпневі гармати» (1963) (бестселер про передумови та перший місяць Першої світової війни) і «Стілвел та американський досвід у Китаї, 1911-45» (1972) (біографія генерала Джозефа Стілвела).

Біографія

Ранні роки

Барбара Вертгайм Такман народилась 30 січна 1912 року у сім'ї банкіра Моріса Вертгайма[en] та його першої дружини Альми Моргентау. Її батько був власником журналу «Нація[en]»(найстаріший з існуючих тижневик у США, заснований у 1865 році), президент Американського єврейського конгресу[en], видатний колекціонер і засновник Театру «Гільдія»[en].[1] Мати була дочкою Генрі Моргентау (старшого)[en], посла Вудро Вільсона в Османській імперії.[1]

У молодому віці Вертгайм захоплювалась книгами Люсі Фіч Перкінсон, Джорджа Альфреда Генті[en], Джеймса Вольфа та історичними романами Олександра Дюма.[1] Вона вчалась у школі школі «Волден»[en] на Мангеттені.[2] Вона отримала диплом бакалавра мистецтв у коледжі Редкліфф (з 1999 — входить до Гарвардського університету ) у Кембриджі у 1933, вивчаючи історію та літературу.[1]

Доросле життя

Барбара Такман (в центрі), Вільям Ширер[en] (зліва) і Джон Ейзенхауер[en] на конференції по дослідженню, Другій світовій війні та національних архівах, 14-15 червня, 1971

Після закінчення працювала в Інституті Тихоокеанських досліджень у Нью-Йорку, пробувши рік у Токіо у 1934-35, включаючи місяць у Китаї, перед поверненням в США через Транссиб, Москву та Париж.[1] Вона також була кореспондентом «Нації», мандрувала в Валенсію та Мадрид для опису громадянської війни в Іспанії.[3] Потім вона написала першу книгу, «Втрачена британська політика: Британія та Іспанія з 1700», опубліковану в 1938.

У 1940 Вертгайм одружилась з Лестером Р. Такманом (1904-1997), лікарем, дослідником та професором медичних наук у Медичній школі Гори Синай[en] у Мангеттені.[4] Вона взяла його прізвище. У них було три дочки.[5]

У роки Другої світової війни Такман працювала в Офісі військової інформації.[1] Після війни Такман виховувала дітей, роблячи базові дослідження для того, що зрештою стало у 1956 книгою «Біблія та меч: Англія та Палестина з Бронзової доби до Бальфура».[1]

Барбара Такман померла від інсульту 6 лютого, 1989 у Ґринвічі, штат Коннектикут.[1]. На момент смерті їй було 77.

інші мови