Єлизавета Угорська

Статуя св. Єлисавети на одному з фонтанів Дрездена

Єлисавета Угорська (нар. 1207(1207) — пом. 1231) — християнська свята, принцеса угорська, дочка короля Андраша ІІ-го, дружина Людвіга Тюринзького, мати трьох дітей — Германа ІІ Тюринзького, Софії та Гертруди. Була тіткою св. Кінги, бл. Йоленти Польської, св. Маргарити Угорської, галицької княжни Констанції. Як символ діяльної любові до ближнього визнається святою і в протестантизмі.

Єлисавета Угорська народилася 7 липня 1207 року в замку Шарошпатак (Угорщина). Далматська династія Андексів, з якого походила мати Єлисавети, Гертруда, була однією з найвпливовіших у Європі. Згідно зі звичаями, що панували в Середньовіччі, Єлисавета вже в дитинстві була заручена зі старшим сином Германа І, ландграфа Тюринзького, представника такого ж впливового європейського роду Людовінгів, Германом. Після його передчасної смерті обидва впливові європейські роди вирішили не відмовлятися від ідеї зближення, і Єлисавета була заручена з наступним спадкоємцем Германа І — Людвігом.

Князь Герман Тюринзький помер 1217 р. і управління князівством перейняв 17-літній Людвіг. 1221 р. він побрався з 14-літньою Єлисаветою. Джерела одностайно стверджують, що подружжя було щасливим. Згідно з ними, Людвіг Тюринзький, цілеспрямований і часом навіть безжальний політик, був відданим своїй дружині з вірністю і делікатністю, що вирізнялися на тлі звичаїв його стану. Єлисавета регулярно супроводжувала свого чоловіка в його подорожах, а коли це було неможливо, то зазвичай вбиралася в простий одяг темних тонів. Її діяльна допомога вбогим і хворим знаходила його підтримку; за свідченням служниць він навіть її до цього заохочував. 1223 р. подружжя разом заснувало шпиталь у м. Ґота і щедро обдарувало його маєтками, надходженнями від яких він фінансувався протягом довгого часу. Популярна легенда про диво з трояндами, за якою Єлисавета Угорська нібито проти виразної волі свого чоловіка сховавши в своєму кошику хліб і несучи його вбогим, несподівано зустрічає свого чоловіка, що вернувся з дороги, і, на його вимогу відкрити кошик, перетворює хліб у троянди, первісно стосувалася Єлисавети Португальської і була приписана Єлисаветі Угорській щойно пізніше. За ранніми свідоцтвами, Людвіг Тюринзький лише намагався обмежити надмірні самобичування і нічні молитви своєї дружини. Від шлюбу Єлисавети і Людвіга Тюринзького народилося троє дітей — Герман Тюринзький (1222—1241), який пізніше успадкував трон свого батька; Софія (1224—1275) і Гертруда (1227—1297), згодом (у віці 21 р.), настоятелька монастиря премонстратенок в Альтенбергу при Ветцларі, а 1348 р. проголошена папою Климентом VI блаженною.

Від наймолодших літ Єлисавета відкидала придворні розкоші й натомість постійно займалася справами милосердя — доглядала хворих і прокажених. 1226 р. духівником Єлисавети став відомий проповідник Конрад Марбурзький. З цієї нагоди Єлисавета у присутності свого чоловіка перед вівтарем склала дві обітниці. По-перше, вона пообіцяла слухатися свого духівника, якщо це не обмежуватиме прав ландграфа, а по-друге — постійну чистоту і беззастережний послух своєму духівникові, якщо вона переживе Людвіга. Після смерті чоловіка в 1227 р. вона відійшла від двору, і, як проста й матеріально вбога сестра, стала особисто доглядати за потребуючими. Першим притулком для неї і трьох її дітей стала стайня. 1228 року вона заснувала Марбурзький шпиталь. Згодом вона вступила до ІІІ Чину св. Франциска й повністю присвятила себе служінню вбогим і покинутим. Заробляла на життя працею своїх рук, живучи в лікарні, яку сама побудувала. Повна заслуг перед Богом і людьми, на двадцять четвертому році життя, в 1231 році, відійшла з цієї землі по вічну нагороду в Небі. Чотири роки по тому папа Григорій IX проголосив її святою.


Святий Це незавершена стаття про святого.
Ви можете допомогти проекту, .
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, .
інші мови
brezhoneg: Elesbed Hungaria
Bahasa Indonesia: Erzsébet dari Hongaria
Lëtzebuergesch: Elisabeth vun Thüringen
slovenščina: Elizabeta Ogrska